Російські війська активно змінюють тактику застосування ударних безпілотників, розширюючи зони їхньої дії. FPV-дрони, які раніше переважно використовувалися на лінії фронту, тепер все частіше з’являються значно глибше в тилу, несучи нову загрозу для цивільної інфраструктури та населення України. Особливе занепокоєння викликає атака на трасу між Дніпром та Кривим Рогом, де був пошкоджений вантажний автомобіль мережі «АТБ». Також вже кілька місяців під ударами FPV-дронів перебуває Запоріжжя.
Тактика «дронів-маток» та машинний зір
Військовий експерт Олег Жданов пояснив ТСН.ua, як працює ця нова тактика. Ймовірно, для таких дальніх ударів росіяни використовують так звані «дрони-матки». Це великі безпілотники, на яких закріплено кілька менших FPV-дронів. Великий дрон, оснащений mesh-модемом, діє як ретранслятор сигналу, дозволяючи оператору керувати FPV-дронами, які шукають та атакують цілі.
«Оператор через цей великий дрон дає команду на зліт FPV-дрона, а далі керує ним через „матку“, яка перебуває в повітрі та працює як ретранслятор. Великий дрон може кружляти над районом, а маленькі FPV-дрони — шукати й атакувати цілі», — розповів Олег Жданов.
Експерт також зазначив, що в окремих випадках росіяни вже експериментують з елементами машинного зору, тобто штучного інтелекту, вбудованого в FPV-дрони. Це дозволяє дрону самостійно атакувати ціль, якщо він її виявить.
Глибина застосування та радіус дії
Ретранслятори, які використовуються в цій системі, розміщуються далеко від лінії бойового зіткнення, приблизно за 50 кілометрів від фронту. Вони забезпечують керування базовим дроном на відстані до 200 кілометрів. Звідти FPV-дрон може відлетіти ще на 10-20 кілометрів для пошуку та ураження цілі. Це означає, що глибина застосування російських FPV-дронів стає доволі значною.
«У принципі вони можуть діставати навіть до Києва. Якщо ретранслятор забезпечує керування базовим дроном на 200 кілометрів, а FPV ще відлітає від нього на 10–20 кілометрів, то глибина ураження виходить дуже значною», — зазначив Олег Жданов.
Захист від FPV-дронів
Захиститися від FPV-дронів надзвичайно складно. Олег Жданов наголосив, що основними засобами захисту є системи радіоелектронної боротьби (РЕБ) або надійне укриття, якщо людина встигне до нього дістатися.
Від FPV може захищати або система радіоелектронної боротьби, або надійне укриття, якщо людина встигне до нього дістатися. На лінії фронту це сьогодні одна з найбільших проблем. Там є цілі зони, які буквально кишать FPV-дронами. Ми створюємо такі зони для ворога, а вони — для нас. Тому військові або прикриваються засобами РЕБ, або намагаються сховатися, щоб дрон їх не знайшов.
— Олег Жданов
Потенційні загрози та масове застосування
За словами експерта, технічно така загроза для багатьох українських міст існує. Якщо ретранслятори працюють із території Білорусі на глибину до 200 кілометрів, то потенційна небезпека виникає для Волині, Рівненщини, Житомирщини, Київщини та їхньої транспортної інфраструктури.
Проте, для масового застосування таких комплексів потрібне серійне виробництво безпілотників та підготовка великої кількості операторів. Керувати такими системами значно складніше, ніж звичайними FPV-дронами.
Масове застосування можливе, якщо ці дрони будуть виготовлені у достатній кількості та поставлені у війська. Крім того, потрібні навчені оператори, адже керувати таким комплексом значно складніше. Але противник постійно навчається і прагне розширювати такі можливості.
— Олег Жданов
Терор цивільного населення як головна мета
Олег Жданов вважає, що головною метою російських FPV-дронів є терор цивільного населення та створення неможливих умов для життя.
Це дає можливість здійснювати терор, створювати неможливі умови для життя цивільного населення.
— Олег Жданов
Експерт навів приклади масованих ударів по автозаправних станціях. Якщо у червні було уражено трохи більше сотні заправок, то лише за десять днів липня — вже близько 200 АЗС уздовж лінії фронту. Російська пропаганда намагається створити враження, що українська армія користується виключно цивільними заправками, але насправді це масове знищення цивільної інфраструктури. Через це, наприклад, у Сумах вже почали використовувати мобільні автозаправні станції.
Під ударами можуть опинятися маршрутки, приватні автомобілі, комунальний транспорт та інші цивільні об’єкти. «На жаль, це саме терор прифронтових територій», — підкреслив Олег Жданов.
Нові технології для полювання на транспорт
Нові технології дозволяють росіянам ефективніше полювати на транспорт. На відміну від минулого, коли ударні безпілотники летіли великими групами, зараз вони вибудовуються в ланцюжок із проміжками 50-70 кілометрів. Це дозволяє mesh-модемам створювати єдину мережу та керувати дронами в режимі реального часу.
Якби дрон летів лише за заздалегідь введеними координатами, шанс влучити у вантажівку чи потяг був би мінімальним. А коли оператор бачить картинку онлайн, він може прицільно атакувати автомобіль, як це сталося з машиною „АТБ“.
— Олег Жданов
Наслідки ударів FPV-дронів, навіть з невеликою бойовою частиною, можуть бути серйозними. Влучання в автомобіль робить його непридатним для подальшого використання, а також майже гарантовано призводить до пожежі. Для порівняння, бойова частина «Шахеда» становить близько 75 кілограмів вибухівки, яка може бути термобаричною, осколково-фугасною, запалювальною або містити білий фосфор.
