Грецькі судноплавні компанії за останні три роки заробили щонайменше 3,8 мільярда доларів на транспортуванні російської нафти. Це сталося попри зусилля країн “Групи семи” (G7) обмежити нафтові доходи Кремля, що викликає напруження у відносинах між Афінами та Києвом.
Лідерство грецьких компаній у перевезенні російської нафти
За даними видання Financial Times, найбільше на цій торгівлі заробила компанія Dynacom Tankers, заснована грецьким судноплавним мільярдером Георгієм Прокопіу. Підрахунки FT свідчать, що Dynacom отримала щонайменше 915 мільйонів доларів доходу від перевезення російської нафти. Це становить майже чверть загального доходу грецьких судновласників від таких перевезень за період з липня 2023 року.
Друге місце серед грецьких компаній посідає Olympic Shipping and Management, яка входить до групи Onassis. Її заробіток від перевезення російської нафти склав щонайменше 404 мільйони доларів. Ще дві афінські танкерні компанії, Stealth Maritime та Polembros Shipping, отримали понад 200 мільйонів доларів кожна.
Загалом, із 20 компаній, які найбільше заробили на російських нафтових перевезеннях з червня 2023 року, вісім є грецькими. Решта переважно представлені російськими державними судноплавними компаніями, такими як “Совкомфлот” і “Роснефтегаз”, їхніми дочірніми структурами або підставними компаніями. Винятком є гонконзька компанія Prominent.
У травні майже 15% російського експорту нафти припадало на перевезення грецькими компаніями, свідчить аналіз даних морських та енергетичних аналітичних компаній Windward і Vortexa.
Напруження між Афінами та Києвом
Роль грецьких судновласників у транспортуванні російської нафти стала джерелом напруження між Афінами та Києвом. У 2023 році український санкційний орган включив кілька грецьких танкерних компаній, зокрема Dynacom, до переліку “міжнародних спонсорів війни”. Однак згодом їх виключили зі списку після тиску з боку уряду Греції.
Російська нафта й далі приносить Кремлю мільярди через прогалини в санкційній системі. Грецький уряд неодноразово ставив інтереси власної судноплавної галузі вище за посилення санкцій і досягнення миру.
— Світлана Романко, директорка української правозахисної групи Razom We Stand
Цінова стеля та її ефективність
Формально перевезення російської нафти дозволене, якщо воно відповідає правилам цінової стелі G7. Цю цінову стелю запровадили у грудні 2022 року з метою обмежити доходи Москви, але водночас не допустити різкого скорочення постачання нафти на світовий ринок. Західним операторам дозволено надавати транспортні та супутні послуги для російської нафти лише за умови, що її ціна не перевищує встановлений ліміт. Наразі цей ліміт становить 44,10 долара за барель.
Однак, за словами колишніх співробітників санкційних органів і юристів, контроль за дотриманням цього правила залишається фрагментарним. Судновласники мають підтверджувати, що вартість вантажу не перевищує цінову стелю. На практиці, як зазначають юристи, судноплавні компанії часто покладаються на інформацію від фрахтувальника або російського постачальника.
Трейдери платять приблизно на 30-40% більше за танкери, які перевозять російську нафту, порівняно з нафтою з країн, не охоплених західними обмеженнями. Саме тому грецькі судна залишаються активними на цьому напрямку.
Позиції компаній та урядів
У компанії Dynacom заявили, що всі заходи її суден у російські порти “повністю відповідають усім чинним правовим і санкційним рамкам”. У компанії також стверджують, що система цінової стелі одночасно знизила доходи Росії та обмежила тиск на світові ціни на енергоносії.
Olympic Shipping заявила, що дотримується санкцій ЄС, Великої Британії та США, але не коментує окремі угоди. Stealth Maritime повідомила, що всі перевезені нею вантажі відповідали чинним санкційним режимам і були перевірені юристами у США та Великій Британії. TMS Tankers заявили, що не коментують комерційні питання, але дотримуються всіх застосовних санкцій. Polembros Shipping і Thenamaris не відповіли на запити FT.
Директорка української правозахисної групи Razom We Stand Світлана Романко зазначила, що грецький уряд неодноразово ставив інтереси власної судноплавної галузі вище за посилення санкцій і досягнення миру.
Інші аспекти відносин України та Греції
Нагадаємо, відносини між Києвом і Афінами вже раніше ускладнювалися через дії Греції на тлі війни. Зокрема, Греція висловлювала Україні демарш через морський дрон, який у травні виявили на скелястому березі на заході країни. У грецькому МЗС заявили, що направили Києву офіційну дипломатичну скаргу щодо цього інциденту. Йшлося про безпілотник, знайдений біля західного узбережжя Греції неподалік популярного курортного острова Лефкада. Місцева влада розпочала розслідування, до якого залучили військових фахівців. Згодом сапери здійснили контрольований підрив дрона в морі. Грецькі посадовці припускали, що апарат міг мати українське походження. Водночас у ЗМІ з’являлися версії, що його потенційною ціллю могли бути російські танкери. Міністр оборони Греції Нікос Дендіас тоді заявив, що дрон майже напевно прибув “з іноземної держави”, однак прямо не назвав Україну.
