Україна стоїть на порозі важливих змін у політиці щодо працевлаштування іноземців. Держава розглядає можливість пом’якшення обмежень для громадян з так званого «ризикового» списку, що може стати справжнім порятунком для бізнесу, який потерпає від гострого дефіциту робочої сили.
Пом’якшення обмежень: Чому це важливо?
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов анонсував розгляд можливості пом’якшення чинних обмежень для іноземних працівників. Це рішення стало результатом наради щодо співпраці з африканськими державами і вже отримало відповідні доручення від профільних органів. Мета — частково вирішити проблему нестачі кадрів, яка стає дедалі гострішою.
«Вони заїжджають сюди, отримали посвідку і вперед… Ви ж стикалися з проблемами, коли певні робітники приїхали до вас, ви їх зареєстрували, і вони наступного дня сказали: „До побачення“. Я вам навіть скажу по прикладу іноземного нашого легіону, який ми створювали — те саме», — зазначив Кирило Буданов, підкресливши наявність безпекових та соціальних ризиків, які потребують уваги.
Наразі розробляються пропозиції щодо змін до списку країн міграційного ризику. Це потенційно полегшить процес легалізації для громадян цих країн, що, в свою чергу, може прискорити їхнє працевлаштування.
Виклики та ризики: Як знайти баланс?
Незважаючи на потенційні переваги, влада усвідомлює пов’язані з цим ризики. Одним з ключових викликів є відсутність ефективного механізму контролю за перебуванням іноземних працівників у країні протягом усього терміну дії їхніх документів. Це створює труднощі для роботодавців, які не можуть нести повну юридичну відповідальність.
Існуючі процедури легалізації, на думку деяких експертів, часто використовуються не стільки для регулювання ринку праці, скільки для наповнення бюджету. Нові зміни мають на меті запобігти зловживанням та забезпечити прозорість процесу.
Досвід Європи: Польський шлях
Серед варіантів змін розглядається можливість впровадження досвіду європейських країн, зокрема Польщі. Це передбачає вдосконалення контролю за трудовими мігрантами, щоб зменшити кількість випадків, коли вони після отримання документів фактично виходять із правового поля.
Список “ризикових” країн: Що це означає?
Перелік держав з підвищеним міграційним ризиком використовується під час видавання українських віз та оформлення дозволів на проживання. Для громадян цих країн діють посилені процедури перевірки та погодження, що ускладнює та подовжує процес легалізації.
Наразі цей список охоплює 70 держав, зокрема країни Азії та Африки, такі як Афганістан, Пакистан, Бангладеш, Нігерія, Ефіопія. Держава використовує цей підхід для оцінки потенційних міграційних ризиків, і він може переглядатися відповідними органами.
Дефіцит кадрів: Реалії українського ринку праці
Україна відчуває посилення нестачі працівників. Бізнес дедалі частіше стикається з труднощами під час пошуку персоналу, і ця тенденція, за прогнозами, збережеться і у 2026 році.
Ключові тенденції ринку праці:
- Дефіцит робочої сили: 74% роботодавців заявили про відчутний дефіцит кваліфікованих кадрів.
- Завищені зарплатні очікування: Кандидати часто мають завищені зарплатні очікування.
- Вплив мобілізації: Мобілізація суттєво впливає на наявність робочої сили.
- Труднощі з бронюванням: Компанії стикаються з труднощами щодо бронювання працівників.
- Висока плинність кадрів: Підприємства змушені більше інвестувати в утримання персоналу.
Найбільші труднощі бізнес має із закриттям вакансій у робітничих і технічних спеціальностях. Також складно знайти вузькопрофільних фахівців зі знанням англійської мови, менеджерів з продажів та керівників середньої ланки.
Глобальні виклики: Демографічна криза
Причинами дефіциту кадрів є не лише війна та мобілізація, а й зовнішня міграція та демографічне старіння населення. За даними ООН, за кордоном перебувають близько 5,3 мільйона громадян України, значна частина з яких — люди працездатного віку.
«Відносна кількість осіб старшого віку в Україні збільшується, а разом із цим зростає навантаження на економічно активне населення. Це може впливати на податки, а через них — і на соціальні програми для будь-яких верств населення», — зазначив заступник директора Інституту демографії НАН України Олександр Гладун.
Цей дисбаланс формує значний тиск на бюджет, що може призвести до підвищення податків або скорочення соціальних виплат.
Трудові мігранти: Чи є вони виходом?
Активізація дискусій про залучення трудових мігрантів відбувається на тлі глибокої демографічної кризи. Однак експерти наголошують: навіть масова імміграція не зможе повністю вирішити ключові проблеми.
Щоб компенсувати втрати населення, Україні потрібно було б залучати до 300 тисяч мігрантів щороку. Проте, до повномасштабної війни Україна видавала понад 20 тисяч дозволів на працевлаштування іноземців, нині ж — менш ніж 10 тисяч.
«Розкопки» комунальників і зв’язківців на вулиці Дерибасівській в Одесі відкрили справжню недосліджену сторінку історії міста.
Найбільш складний період двостороннього дипломатичного треку України та США вже позаду.
40-річна акторка мала неймовірний вигляд у сукні, яка ідеально підкреслювала її ноги.
У чвертьфіналі українка здолала 14-ту ракетку світу.
В Україні посилюється нестача працівників, і бізнес дедалі частіше стикається з труднощами під час пошуку персоналу.
За оцінками роботодавців, ця тенденція збережеться і 2026 року.
Компанії також змушені більше інвестувати в утримання персоналу.
«Тобто вся демографічна політика — це гра в довгу. За рік-два ситуація не зміниться. Для її покращення має працювати довготривала та виважена соціальна й демографічна політика», — зазначив демограф.
Хоча масове залучення іноземців може бути майже неминучим для післявоєнної відбудови, ключовими завданнями залишаються повернення українців з-за кордону та створення умов для розвитку високотехнологічної економіки. Без цього навіть мігранти не зможуть повноцінно вирішити демографічні виклики.
