Генеральний прокурор Руслан Кравченко подав у відставку на тлі розслідування НАБУ
Справа «Карфаген» у центрі уваги
Напередодні, 7 вересня, Генеральний прокурор України Руслан Кравченко оголосив про своє рішення подати у відставку. Це рішення стало наслідком розслідування справи НАБУ під назвою «Карфаген», в якій працівники Офісу генерального прокурора (ОГП) фігурують як підозрювані у схемах «кришування» шахрайських кол-центрів та відмивання коштів.
Руслан Кравченко, який очолював відомство, відкинув усі звинувачення на свою адресу, назвавши своє звільнення “свідомим та політичним”. За його словами, він прагне уникнути використання посади Генерального прокурора як інструменту політичного протистояння.
Позиція Руслана Кравченка
У своїй заяві про відставку Руслан Кравченко наголосив, що його позиція щодо звинувачень залишається незмінною. Він заявив:
Жодних звинувачень наразі ексгенпрокурор не визнає.
Він також висловив подяку працівникам прокуратури за їхню чесну роботу, зокрема за документування російських злочинів та захист інтересів держави.
«Дякую президенту України і Верховній Раді за довіру, та прошу прийняти моє звільнення», — йшлося у заяві Кравченка.
Зустріч з Президентом та можлива причетність
За даними ЗМІ, незадовго до оголошення про відставку Руслан Кравченко був викликаний на зустріч до Президента України Володимира Зеленського. На зустрічі, ймовірно, також був присутній очільник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. Головною темою обговорення стало подальше перебування Кравченка на посаді.
Причиною можливої відставки стало опосередковане або пряме згадування імені Кравченка у справі «Карфаген». За даними Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), головний затриманий підозрюваний у справі, Сергій Кропива, був «правою рукою» та довіреною особою Руслана Кравченка. На записах, які має НАБУ, Кропива згадує про «імперію, яку побудував „Шеф“», а згодом вказано його по батькові — Андрійович. Оскільки ексгенеральний прокурор також носить ім’я Руслан Андрійович Кравченко, слідство має підстави припускати його можливу причетність до справи.
Деталі справи «Карфаген»
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та САП провели масштабну спецоперацію «Карфаген», яка викрила злочинне угруповання в Офісі Генерального прокурора. За даними слідства, у середині 2025 року посадовець ОГП Сергій Кропива (у матеріалах справи — «Канцлер») створив схему систематичного «кришування» шахрайських кол-центрів та підпорядкування собі відповідних проваджень.
До злочинної діяльності він залучив колег та цивільних спільників, використовуючи псевдоніми «Муза», «Камрат» та «Флеш». Злочинні прибутки легалізовувалися через купівлю нерухомості, коштовностей і транспорту на понад 20 мільйонів гривень, оформлення майна на підставних осіб, зокрема апартаментів біля Карпат вартістю 12 мільйонів гривень, та розподіл коштів по рахунках родичів.
Наразі офіційно викрито п’ятьох учасників угруповання, яким інкримінують створення злочинної організації та відмивання майна за статтями 255 та 209 Кримінального кодексу України.
За даними НАБУ, «Канцлер» отримав посаду завдяки законодавчим прогалинам, без конкурсу, та сконцентрував значний вплив, отримуючи відсотки від шахрайських осередків. Слідство зафіксувало його втручання у кадрові призначення в обласних прокуратурах, виплату зарплат «у конвертах», а також розширення власних статків, що розпочалося ще під час роботи у Кіберполіції та Одеській ОДА.
Обіцянки та відсторонення працівників
Після початку спецоперації, журналісти повідомляли, що Руслан Кравченко тривалий час не з’являвся на публіці. Втім, в ОГП запевняли, що керівник відомства перебував на робочому місці.
На тлі звинувачень САП про те, що помічник Кравченка курував ремонт у його будинку та займався приватними дорученнями, Кравченко відповів, що будинок він орендує і обов’язково позначить у декларації.
Прокурор САП під час засідання Вищого антикорупційного суду заявив, що заступник начальника Департаменту ОГП Сергій Кропива міг координувати ремонт у будинку генпрокурора Руслана Кравченка в Козині. Слідство зафіксувало спілкування Кропиви з підрядниками щодо технічних питань, а також його розмову з Кравченком 4 березня 2026 року, що може свідчити про близькість посадовця до керівника ОГП.
Окрім ремонту, сторона обвинувачення стверджує, що Кропива допомагав із оформленням американської візи для дружини Кравченка та організовував святкування дня народження генпрокурора в Мадриді. У САП вважають такі неформальні стосунки підтвердженням того, що Кропива був «довіреною особою» керівника відомства.
На тлі цих подій, Руслан Кравченко повідомив про відсторонення сімох працівників ОГП у межах антикорупційної операції «Карфаген». Він також доручив перевірити роботу Департаменту міжнародного співробітництва та підрозділу з протидії кіберзлочинності. Кравченко підкреслив, що за результатами перевірок будуть ухвалені кадрові й процесуальні рішення, і посада не захистить жодного працівника, причетного до протиправної діяльності.
Заперечення звинувачень та готовність до перевірок
Колишній Генеральний прокурор Руслан Кравченко відкинув усі згадки про себе у справі «Карфаген» та будь-які звинувачення. Він заперечив причетність до «кришування» незаконних кол-центрів, наголосивши, що не давав вказівок сприяти цій діяльності та не використовував свої повноваження для подібних дій.
Він також заявив, що оприлюднені матеріали не доводять його провини. Щодо фото сейфа з грошима, посадовець зазначив, що воно не має стосунку до нього чи прокуратури. Кравченко прокоментував ремонт в орендованому будинку, зазначивши, що він стосувався необхідного налаштування обладнання та побутових робіт перед переїздом.
Він запевнив, що його дружина самостійно оформлювала американську візу, новий ноутбук для неї не купувався, а всі родинні витрати здійснювалися в межах закону та задекларованих доходів. Кравченко підкреслив готовність до перевірок, проте наголосив на необхідності підтверджувати будь-які звинувачення конкретними фактами.
Слідство триває, і коло підозрюваних у масштабному «кришуванні» та обкраданні людей може розширитися.
