Переговори щодо «Сили Сибіру-2» на межі зриву: ключова проблема – ціна
Переговори між Росією та Китаєм щодо будівництва амбітного газопроводу «Сила Сибіру-2» досягли критичної точки і, за словами кількох обізнаних джерел, зайшли в глухий кут. Головною перешкодою, яка заважає сторонам досягти згоди, залишається суттєва різниця в баченні ціни на газ.
Видання South China Morning Post, посилаючись на свої джерела, повідомляє, що Китай прагне отримати російський газ за ціною, максимально наближеною до пільгового тарифу для населення в самій Росії.
Китай сподівається отримати ціну, співставну з пільговим тарифом для населення в Росії — близько 50 доларів за тисячу кубометрів, або щонайменше з внутрішньою ціною для промислових споживачів — приблизно 120–130 доларів за тисячу кубометрів.
— Одне з джерел видання.
Натомість Росія має значно вищі очікування. Москва прагне орієнтуватися на ціну, за якою газ постачається за вже чинним газопроводом «Сила Сибіру-1». Нинішня середня ціна імпортованого Китаєм газу через «Силу Сибіру-1» становить близько 258 доларів за тисячу кубометрів. Для порівняння, до початку повномасштабної війни в Україні, ціна, за якою Росія продавала газ європейським країнам, перевищувала 420 доларів за тисячу кубометрів.
«Сила Сибіру-2»: масштаб та стратегічне значення
Планований газопровід «Сила Сибіру-2» має стати ключовим елементом енергетичної співпраці між Росією та Китаєм. Очікується, що після його запуску він зможе транспортувати до 50 мільярдів кубометрів газу на рік до Китаю через територію Монголії. Джерелом цього газу мають стати газові родовища Ямалу, розташовані в Арктиці.
Курс Китаю: посилення переговорної позиції та диверсифікація
Експерти з Центру нових євразійських стратегій вважають, що переговорна позиція Китаю щодо проєкту «Сила Сибіру-2» поступово посилюється. Це може пояснювати відсутність особливих причин для Пекіна поспішати з ухваленням рішення щодо будівництва.
Крім того, на стратегію Китаю в переговорах з Росією може впливати глобальна ситуація з постачанням енергоносіїв, зокрема, ризики, пов’язані з Ормузькою протокою. Будь-які потенційні перебої з постачанням енергії через ключові морські шляхи Близького Сходу змушують Китай приділяти більше уваги своїй глобальній енергетичній безпеці. У такій ситуації Пекін активно прагне диверсифікувати джерела постачання та гнучко коригувати свою переговорну політику з усіма постачальниками енергоресурсів.
Економічні зв’язки Китаю та Росії: ширший контекст
Варто зазначити, що китайська сторона вже демонструє певну роль у підтримці російської економіки. Раніше з’являлася інформація про те, що китайська державна компанія експортувала до Росії десятки тонн хімічних речовин, які використовуються для виробництва вуглецевого волокна. Ці матеріали, своєю чергою, застосовуються для виготовлення далекобійних дронів-камікадзе, які використовуються у військових діях.
Також повідомлялося, що з 2022 року Китай отримав значну економічну вигоду – близько 27 мільярдів доларів – завдяки закупівлі російської нафти. Після запровадження західних санкцій проти Росії, російська нафта стала для Пекіна більш привабливою та дешевшою альтернативою сировині з інших країн.
