Китай активно готується до сценарію, в якому Росія існуватиме без Володимира Путіна на політичній арені. Пекін вибудовує стратегічні відносини не лише з нинішньою російською верхівкою, але й з тими чиновниками та представниками еліти, які, ймовірно, визначатимуть курс РФ у майбутньому. Про це свідчать висновки аналітичного матеріалу видання The Wall Street Journal.
Посилення економічного контролю та шпигунство
Паралельно з офіційним курсом на «дружбу без кордонів», у Росії дедалі частіше фіксують випадки китайського шпигунства. За даними журналістів, Пекін розгорнув активну кампанію з вербування російських чиновників середньої ланки. Офіційна Москва обізнана про ці факти, проте намагається приховати китайське шпигунство від громадськості. Кремль побоюється зіпсувати відносини з Пекіном, який став його головним економічним та політичним «рятівним колом» після введення західних санкцій.
Видання зазначає, що Китай послідовно перетворює Росію на дедалі більш залежного «молодшого партнера». Це підтверджується низкою ключових факторів.
Ключові фактори китайської експансії
Експансія у Центральній Азії
Китай системно посилює свій вплив у Центральній Азії, регіоні, який Кремль історично вважав своєю виключною зоною інтересів.
Фінансовий тиск
Пекін домігся від Москви значних поступок щодо створення банку Шанхайської організації співробітництва (ШОС). Важливо, що ключову роль у цьому банку відіграватиме китайський юань, а не російський рубль.
Ризики для Росії: втрата суб’єктності
Експерти резюмують, що в довгостроковій перспективі Росія ризикує остаточно втратити свою суб’єктність. Країна-агресор впевнено рухається до статусу величезного сировинного та політичного придатка Китаю.
При цьому Пекін вибудовує систему так, щоб РФ залишалася орієнтованою на КНР навіть після неминучої зміни влади в Кремлі.
Додаткова інформація
У новій доповіді Міжнародного інституту стратегічних досліджень йдеться про те, що КНР і Росія можуть суттєво збільшити запаси гіперзвукових ракет протягом наступних дев’яти років. За оцінками американської розвідки, до 2035 року Пекін може мати близько 4 тисяч таких ракет, а Москва — приблизно тисячу.
