Масове захворювання каштанів ставить під загрозу головний символ Києва
Головний символ української столиці, дерева каштанів, опинився під серйозною загрозою зникнення. Причиною цього стало масове розмноження небезпечного шкідника – мінуючої молі. Це призводить до передчасного пожовтіння та загибелі каштанів навіть посеред літа.
Проблема набула таких масштабів, що міська влада змушена вдаватися до заміни уражених насаджень на більш стійкі види дерев, такі як платани та катальпи. Це пов’язано з високою вартістю ефективної вакцинації рослин та забороною на хімічну обробку у міських умовах.
Про цю тривожну ситуацію повідомив перший заступник голови Державної екологічної інспекції України, колишній заступник гендиректора «Київзеленбуду» Дмитро Заруба.
Механізм знищення каштанів
Щороку, в червні та липні, кияни спостерігають сумну картину: зелене листя каштанів раптово покривається іржавими плямами і передчасно опадає. За словами еколога, личинки каштанової молі активно виїдають листову пластину зсередини, позбавляючи рослину необхідних поживних речовин. Літня спека лише прискорює цей згубний процес.
Міль поступово виїдає листя, і через певний час воно втрачає свої властивості та починає сохнути. Велика спека теж може впливати на стан дерев, але в більшості, те, що ми бачимо по Києву, — це все ж таки дія мінуючої молі.
— Дмитро Заруба
Виклики у боротьбі зі шкідником
Порятунок дерев у масштабах усього міста наразі є надзвичайно складним завданням. Санітарні правила суворо забороняють застосування зовнішньої хімічної обробки на вулицях Києва. Водночас, дієва вакцинація однієї рослини коштує близько 50 євро, що призводить до астрономічних витрат для міського бюджету.
Альтернативні рішення для озеленення столиці
Цікавим фактом є те, що каштани не є корінними для київської флори. Місцевими аборигенами вважаються клени та дуби. З огляду на це, фахівці з озеленення пропонують активно висаджувати більш стійкі до міських умов платани. Ці дерева вже успішно прижилися на Голосіївському проспекті, досягнувши висоти до 10 метрів.
Платани є довгожителями північної півкулі. Їхні стовбури можуть сягати 50 метрів у висоту, а вік деяких екземплярів перевищує дві тисячі років.
Крім того, на центральних вулицях, таких як Хрещатик, де коренева система каштанів страждає від впливу бетону та зимової протиожеледної солі, фахівці радять використовувати посухостійкі рослини, висаджені у спеціальних кадках з автоматичним поливом.
Заходи, що вживаються
«Київзеленбуд» продовжує боротьбу за збереження тих каштанів, що залишилися. Комунальники розвішують на гілках екологічні феромонні пастки. Хоча цей метод потребує системної роботи протягом кількох сезонів, його накопичувальний ефект вже дозволив досягти поступового зниження чисельності шкідника в окремих районах міста.
