Російська Федерація розпочала цілеспрямовану кампанію проти цивільної інфраструктури України, зокрема проти логістичних мереж, супермаркетів та чорноморських портів. Ця ескалація створює значні загрози для українського бізнесу та аграрного експорту, призводячи до мільярдних збитків.
Цілеспрямовані удари по бізнесу
У липні російська балістична ракета влучила у склад, що постачав товари для елітного магазину Goodwine. Згодом удари по розподільчих вузлах мережі «Сільпо» призвели до загибелі шести працівників. Об’єкти компанії «Нова пошта» також неодноразово зазнавали атак.
За оцінкою співзасновника Goodwine Дмитра Кримського, лише за три тижні ці удари коштували українському бізнесу близько 500 мільйонів доларів. Він також зазначив, як змінилося планування роботи компаній:
«Колега розповідав мені, як у них вчора була велика зустріч під назвою „Осінні дії“ про плани на майбутнє. Сьогодні вона вже має нову назву: „Дожити до квітня“.»
— Дмитро Кримський
Загроза для аграрного експорту та морського судноплавства
Особливе занепокоєння викликає полювання Росії на цивільні вантажні судна. 19 липня крилаті ракети влучили в турецьке вантажне судно, що виходило з порту Чорноморська, внаслідок чого загинуло 10 людей. Це призвело до зупинки судноплавства в регіоні та фактично припинення повноцінної роботи комерційних портів.
Зупинка експорту загрожує транспортуванню 50 мільйонів тонн нового врожаю. За даними інвестиційної фірми Dragon Capital, морська блокада може коштувати Україні близько 0,6% ВВП цього року. Президент Українського клубу агробізнесу Алекс Лисиця попереджає, що неможливість продати нинішній урожай може призвести до пропуску зимового посіву, що загрожує збитками для сільського господарства до 10–12 мільярдів доларів (близько 5% ВВП).
Альтернативні сухопутні та річкові маршрути мають обмежену пропускну спроможність. Президент асоціації «Укрпорт» Дмитро Барінов наголошує:
«Одне судно водотоннажністю 100 000 тонн еквівалентне 5000 вантажівок, 5000 водіїв та 5000 прикордонних процедур.»
— Дмитро Барінов
Причини зміни тактики РФ та українська відповідь
Зміна тактики Росією стала можливою завдяки нарощуванню виробництва російських балістичних ракет та скороченню українських запасів ракет-перехоплювачів. У липні Росія випустила рекордні 198 балістичних і гіперзвукових ракет, значна частина яких була спрямована по Київській області.
У відповідь Україна продовжує завдавати ударів безпілотниками по оборонних заводах, нафтовій інфраструктурі та складах у Росії. Зокрема, удари по російських НПЗ вивели з ладу понад 30% їхніх робочих потужностей. Гігант електронної комерції Wildberries втратив майже третину потужностей, що коштувало компанії від 2 до 4 мільярдів доларів. За даними Генерального штабу ЗСУ, з серпня 2025 року російська нафтопереробна промисловість зазнала збитків на 13,5 мільярда доларів.
Однак, незалежні аналітики наводять нижчі цифри. Експерт Carnegie Endowment Сергій Вакуленко зазначає:
«Страйки болісні, але не там і не в ті терміни, які заявлює Україна.»
— Сергій Вакуленко
Він оцінює реальні прямі втрати російського бізнесу приблизно в одну десяту від оцінки Генштабу.
Прогнози та ризики подальшої ескалації
Колишній український посадовець порівняв обмін повітряними ударами між сторонами зі спортивним протистоянням: «Це ніби ми грали у відкритий футбол з бразильцями. Ми забили три голи і святкуємо, але вони забили 13».
На тлі тривалого протистояння в українських службах безпеки допускають імовірність подальшої ескалації з боку РФ, зокрема цілеспрямованих ударів по енергетиці, водопостачанню та каналізації. Джерело в українській службі безпеки припускає: «Чи зайдуть вони так далеко? Можливо».
Експерти наголошують, що якщо Україна не отримає достатньої кількості балістичних ракет-перехоплювачів від західних партнерів, її економіка та військові перспективи опиняться під ризиком серйозного удару. Заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України, генерал-майор Вадим Скібіцький, зазначав, що якщо взимку головним об’єктом атак була опалювальна та електрична інфраструктура, то зараз ворог зосередився на оборонній промисловості, логістиці та цивільному секторі.
