Генерал-лейтенант Ігор Романенко поділився своїми думками щодо актуальних проблем мобілізації в Україні та необхідних змін.
Ключові проблеми мобілізаційного процесу
Мобілізація в Україні стикається з низкою викликів, які, на думку військового експерта, генерал-лейтенанта Ігоря Романенка, можуть значно ускладнити ситуацію в майбутньому. Основна проблема полягає в тому, що принципові підходи до мобілізації залишаються незмінними, тоді як законодавство потребує оновлення.
Як зазначив генерал-лейтенант Романенко в інтерв’ю 24 Каналу, значна частина відповідальності за мобілізаційний процес нині покладається на командування Сухопутних військ. Він вважає такий підхід неправильним, адже організація мобілізації має бути в компетенції уряду та відповідних цивільних державних органів.
Хоча уряд почав приділяти більше уваги питанням мобілізації, фокус переважно спрямований на громадян, які вже перебувають на обліку та працюють у легальному полі. Це включає перевірку бронювань та виявлення випадків їхнього неправомірного оформлення. Романенко визнає необхідність боротьби з корупційними механізмами у системі бронювання, але наголошує, що такий підхід охоплює лише тих, хто вже відомий державі. За оцінками, існує понад 200 тисяч осіб, які ухиляються від мобілізації. Окремою проблемою є військовослужбовці, які самовільно залишили військові частини.
Необхідність чіткого визначення відповідальності
Військовий експерт наголошує на важливості чіткого визначення відповідальності за порушення законодавства. Він вважає, що правоохоронні органи, зокрема поліція, повинні займатися цими питаннями. Наразі військові виконують функції, які мають здійснювати інші державні структури.
Я не заперечую необхідності притягувати до відповідальності представників ТЦК, які самі порушують закон. Закон повинен однаково діяти і для працівників ТЦК, і для всіх інших громадян. Але не можна зосереджувати всю увагу лише на можливих порушеннях з боку представників ТЦК, залишаючи без належного реагування інші проблеми.
— Ігор Романенко
На думку Романенка, поліція обізнана про значну кількість випадків ухилення та самовільного залишення частин, але активна робота в цьому напрямку може бути непопулярною, і посадовці не завжди готові брати на себе відповідальність за такі рішення.
Проблема співвідношення відповідальності та мотивації
Ще однією значною проблемою є співвідношення відповідальності за порушення законодавства та проходження служби. Романенко переконаний, що нинішні механізми не створюють достатньої мотивації для виконання військового обов’язку.
Зараз законодавство таке, що краще піти в тюрму, ніж у Збройні сили. І поки цього не змінити, зрушень у мобілізації не буде. Я говорю про необхідність переглянути відповідальність за невиконання законодавчих вимог. Держава повинна створити зрозумілу систему, у якій кожен відповідає за свої дії, а порушення не залишаються без належної правової оцінки.
— Ігор Романенко
Другим принциповим питанням є те, хто саме має працювати з громадянами. Романенко вважає, що перевірки та інші передбачені законом заходи повинні виконувати уповноважені правоохоронці в межах своїх повноважень.
Необхідність системних змін
Військовий експерт пояснює, що поки процесами, які належать до компетенції державних органів, керує командування Сухопутних військ, система працюватиме за старими принципами. Без зміни цього підходу реформа не дасть очікуваного результату. Обговорення щодо перегляду близько 5% бронювань для виявлення неправомірних випадків стосуються лише тих, хто вже облікований. Ті ж, хто перебуває поза належним обліком або порушує встановлені вимоги, залишаються проблемою, яка потребує системної роботи.
Усі відповідальні посадові особи повинні виконувати свої функції. Уряд – організовувати державну політику, правоохоронці – реагувати на порушення закону, військове командування – забезпечувати виконання бойових завдань і підготовку особового складу. Я побоююся, що необхідні рішення можуть знову відкласти до того моменту, коли ситуація стане значно складнішою.
— Ігор Романенко
Контекст потенційної мобілізації в Росії
Експерт також зазначив, що якщо Росія проведе часткову мобілізацію та зможе додатково призвати, наприклад, 300 тисяч людей, це створить нові наступальні дії. Україні доведеться реагувати на зміни чисельності російських військ, замість того, щоб готуватися заздалегідь, що значно ускладнить ситуацію.
Права громадян під час перевірок
В Україні тривають воєнний стан та загальна мобілізація. Під час перевірок військово-облікових документів чи оповіщення військовозобов’язаних можуть виникати спірні ситуації, зокрема щодо перевірки вмісту смартфонів. Представники силових структур не мають права вимагати розблокувати пристрій та переглядати його вміст на вулиці без власного бажання. Поверхневий огляд речей не надає права переглядати вміст телефону.
На блокпостах доступ до інформації на телефоні можливий за добровільною згодою власника або в межах кримінального провадження, якщо пристрій є речовим доказом. Обґрунтована підозра щодо незаконного фотографування чи відеознімання військових об’єктів може стати підставою для затримання та процесуального вилучення пристрою, але це не означає довільного перегляду без дотримання процедури.
Представники ТЦК та СП не можуть примусово вилучати телефони, документи чи інші особисті речі, застосовувати фізичний чи психологічний примус, а також силоміць затримувати людей. У приміщеннях ТЦК можуть діяти правила, що забороняють знімання або передбачають добровільне залишення телефону на зберігання, але це не дає права на примусове вилучення особистих речей.
Технічні аспекти мобілізації
Після сплати штрафу за порушення правил військового обліку червона стрічка в застосунку “Резерв+” має зникнути автоматично протягом близько чотирьох днів. Повторне внесення до розшуку можливе лише у разі нового порушення.
