Зворотній бік величі: Монблан під ударом потепління
Найвища вершина Західної Європи, величний Монблан, стикається з безпрецедентними викликами, спричиненими глобальним потеплінням. Рекордно спекотне літо прискорило процеси танення льодовиків та вічної мерзлоти, що призводить до дедалі частіших кам’яних обвалів та ускладнює доступ до раніше звичних ділянок. Ці небезпечні зміни вже впливають на безпеку альпіністів та життя місцевих громад.
Наслідки літньої спеки: тріщини, обвали та зміна ландшафту
Від середини липня поточного року в районі Монблану спостерігається значне збільшення кількості обвалів скель. Заступник мера французького міста Шамоні-Монблан, Стефан Бозон, повідомив, що через відступ льодовиків та танення снігу відкриваються нові тріщини, а кам’яні обвали роблять деякі райони гірського масиву важкодоступними. Зокрема, один із відомих альпіністських маршрутів став тимчасово непрохідним.
Температурні рекорди та небезпечне танення
Масштаби потепління підтверджуються вражаючими температурними показниками. На вершині Егюій-дю-Міді, що сягає 3842 метрів над рівнем моря, середня температура липня цього року досягла рекордних 3,3°C. Для порівняння, у 1994 році цей показник становив лише 1,6°C. Особливу тривогу викликає танення вічної мерзлоти, яка протягом тисячоліть слугувала своєрідним “цементом”, скріплюючи круті скелі в Альпах. Під впливом хвиль спеки ця природна сполука дедалі більше руйнується.
Прогнози лякають: зростання кількості обвалів
Дослідник Університету Савойя-Монблан, Людовік Раванель, прогнозує, що до 2026 року кількість значних обвалів гірської породи в масиві Монблан може сягнути близько 400. Це приблизно вдесятеро більше, ніж два десятиліття тому. Для порівняння, у 2022 році було зафіксовано майже 300 таких обвалів.
Вплив на альпінізм та місцеве життя
Зміни на Монблані вже відчутно впливають на роботу альпіністських гідів. Стюарт Макдональд із Шамоні зазначив, що танення льоду та ризик кам’яних обвалів значно ускладнили його роботу цього літа. Він був змушений скасувати заплановане сходження групи на вершину Монблану минулого тижня.
Італійський бік Альп не залишається осторонь
Наслідки спеки фіксуються й на італійському боці Альп. За даними регіональної служби льодовиків, альпійські льодовики в Ломбардії з 1991 року втратили понад 40% своєї площі. Ванда Бонардо, голова італійського відділення Міжнародної комісії із захисту Альп, наголошує, що на великих висотах замість снігу все частіше випадає дощ, що також впливає на стабільність гірської місцевості.
Шамоні готується до серйозних сценаріїв
У Шамоні вже говорять про необхідність готуватися до найсерйозніших сценаріїв. Стефан Бозон, відповідальний за безпеку в місті, підкреслює, що слід враховувати ризик потенційного падіння частин льодовика або гори на населені пункти.
Гімалаї: катастрофа як попередження
Особливо гостро небезпека танення льоду цього літа проявилася в Гімалаях. 26 серпня поблизу кордону Непалу та Китаю стався обвал льодовика. Величезні маси льоду, каміння, бруду та уламків потрапили до гімалайських річок, спричинивши стрімке підвищення рівня води. Повінь накрила населені пункти регіону, де в той момент перебували тисячі туристів і паломників.
Статистика трагедії в Непалі:
| Показник | Кількість |
|---|---|
| Загиблі | 1369 осіб |
| Зниклі безвісти | 5132 особи (включно з 587 іноземцями) |
| Врятовані | 13646 осіб |
Станом на 2 вересня, за даними Міністерства закордонних справ України, у Непалі безвісти зниклими вважалися 56 українців. Серед них — група Ірини Блонської, яка вирушила до Непалу й Тибету на ретрит і після повені не виходила на зв’язок.
Втім, рятувальникам вдається знаходити людей живими навіть через багато днів після стихії. Двох працівників гідроелектростанції було виявлено через дев’ять днів у затопленому тунелі на глибині 170 метрів. Ще через десять днів після повені вдалося врятувати літню жінку, яку родина вже вважала загиблою та почала проводити жалобні обряди.
Зміна клімату як ключовий фактор
Як зазначає Associated Press, попередні оцінки свідчать, що зміна клімату відіграла ключову роль у створенні умов для цієї катастрофи. Зі зростанням середньої глобальної температури через спалювання нафти, газу та вугілля ймовірність подібних катастроф невпинно збільшується. Це свідчить про нагальну потребу в діях для протидії кліматичним змінам та адаптації до їхніх неминучих наслідків.
