Останніми днями соціальні мережі вибухнули від обговорень та поширення відео, яке нібито демонструє ракетні удари з боку Ірану по українських містах – Києву та Дніпру. Ці кадри, що викликали шок та тривогу, змусили багатьох замислитися: чи існує реальна загроза прямого військового втручання з боку Тегерана, чи це лише чергова спланована інформаційно-психологічна операція (ІПСО)? Щоб розібратися у цій складній ситуації, ми звернулися за коментарем до Владислава Селезньова, колишнього речника Генерального штабу Збройних Сил України, який дав вичерпну оцінку реальним шансам Ірану на здійснення подібних атак.
Чи летять іранські ракети на Україну? Розбір експерта
Владислав Селезньов категорично заявляє: прямий ракетний удар Ірану по території України є малоймовірним. Причин цьому декілька, але ключовими є географічна віддаленість та надзвичайно складна траєкторія польоту, яка була б необхідна для досягнення цілей на українській території.
“Навіть попри те, що Іран має в своєму арсеналі ракети, здатні долати відстані понад 2000 кілометрів, їх запуск означав би порушення повітряного простору інших держав. А будь-яке таке порушення є актом агресії проти цих країн”, – наголошує експерт.
Відео з “ударами” – це фейк?
Приводом для таких тривожних обговорень став саме відеоролик, який напередодні бурхливо розповсюджувався в мережі. На кадрах, які, ймовірно, були створені за допомогою штучного інтелекту та з участю іранських військових, ми бачимо монітори з імітацією реальних пусків ракет у напрямку Києва та Дніпра. Селезньов називає це відео типовою інформаційно-психологічною операцією.
Експерт пояснює, що логістично шлях ракети з Ірану до України виглядав би приблизно так:
- Або через акваторію Каспійського моря та подалі територією Російської Федерації.
- Або через країни Південного Кавказу, або через Туреччину.
“Надто складна траєкторія. Будь-яка країна, яка надасть свій повітряний простір для такого запуску, буде вважатися учасником агресії. Тому повідомлення про запуск ракет по Україні з Ірану – це, скоріше, елемент ІПСО”, – зазначає Селезньов.
Яка мета подібних фейків?
За словами військового експерта, такі відео можуть мати кілька цілей:
- Створення паніки та залякування серед українців.
- Внутрішня пропаганда для іранського населення, спрямована на формування певного ставлення до України.
- Можливо, це спроба створити відповідну єдність серед іранців проти України, мобілізуючи їх на підтримку певних дій.
Варто пам’ятати, що подібні фейки, хоч і викликають емоційний резонанс, не мають під собою реальної військової підстави. Однак, їхня мета – сіяти розбрат та невизначеність, що є частиною сучасної гібридної війни.
Нагадування про реальні загрози: коли чекати ударів?
Попри те, що прямі атаки з Ірану виглядають малоймовірними, не варто забувати про реальні загрози, які існують для України. Нагадаємо, що масований ракетний удар по Україні може відбутися незабаром. Минулого разу Росія здійснила масштабну атаку 16 квітня, коли одразу кілька міст зазнали ударів великою кількістю ракет та дронів. Згодом атаки також були, але більш концентровані по окремих напрямках.
Українські Сили Оборони завдають нищівних ударів по ворогу
Водночас, українські захисники продовжують успішно протистояти агресору та завдавати відчутних втрат ворожій авіації. Раніше Генштаб повідомив про ураження кількох російських винищувачів, зокрема Су-57 та Су-34. Ці літаки були знищені на аеродромі «Шагол» у Челябінській області, на відстані приблизно 1700 кілометрів від державного кордону України. Згодом з’явилося ексклюзивне відео, що підтверджує цю надважливу операцію. Ураження таких сучасних літаків є критично важливим для обороноздатності Росії, адже Су-34 є основною платформою ворога для скидання керованих авіабомб та ракет, а його вартість оцінюється у 35–50 мільйонів доларів.
Пам’ятайте: критичне мислення та перевірка інформації – ваші найкращі інструменти у боротьбі з дезінформацією. Іранські ракети по Україні – це, скоріше, частина інформаційної війни, а не реальна військова загроза. Слідкуйте за офіційними джерелами та будьте уважні!
(Ця стаття містить інформацію, яка може бути корисною для розуміння поточного контексту конфлікту. Важливо критично оцінювати будь-які повідомлення та звертатися до достовірних джерел.)
