Напади на українців у Польщі: Політики замовчують, ксенофобія зростає

На тлі зростання нападів на українців у Польщі, політики, зокрема президент Анджей Дуда та партія “Право і справедливість” (ПіС), зберігають мовчання, намагаючись врятувати власні рейтинги. Це сприяє поширенню ксенофобії та нетерпимості.

Громадяни виходять на вулиці

У відповідь на насильство щодо українців, 9 серпня у 22 польських містах відбулися акції під гаслом “Не будь байдужим”. Учасники демонстрацій підкреслювали цінність українців як частини польського суспільства та засуджували напади на них. Були роздані наліпки “Не будь байдужим” для розміщення на дверях закладів, як знак безпеки та допомоги для українців.

Крім того, 7 серпня біля канцелярії прем’єра у Варшаві пройшла демонстрація “Моя Польща не б’є, не ображає й не підбурює”. Учасники передали до офісу прем’єра та Міністерства внутрішніх справ петицію з вимогою до польської влади вжити рішучих заходів проти насильства та цькування українців. Петицію підписали 11 тисяч осіб.

Зростання насильства та приклади

Ці протести стали реакцією на суттєве зростання кількості нападів на українців у Польщі, включаючи фізичне насильство, побиття жінок та дітей. Серед останніх випадків:

• У Легниці полька напала на двох українських дівчат-підлітків та хлопця, який їх захищав, завдавши ударів кулаком у шию та обличчя.
• У Бєльську-Бялій дорослий чоловік ображав українських дітей, вигукуючи “Спер**ляй до України”.
• У травні у Варшаві п’ятеро поляків, троє з яких неповнолітні, жорстоко побили українських підлітків.

Мовчання президента та правлячої партії

Виникає питання, чому президент Анджей Дуда та партія “Право і справедливість” (ПіС) мовчать, не реагуючи на хвилю насильства. З наближенням парламентських виборів наслідки такої бездіяльності можуть бути ще серйознішими.

Шокуюча статистика

Згідно з даними головного управління поліції, за першу половину 2026 року українці подали 180 заяв про злочини на ґрунті національної ненависті та етнічного походження. Це на 30% більше, ніж за аналогічний період 2025 року. Якщо ця динаміка збережеться, до кінця року кількість таких заяв може сягнути 360. Варто зазначити, що це лише зареєстровані випадки.

Заклики прем’єр-міністра

Прем’єр-міністр Дональд Туск неодноразово закликав президента Дуду відреагувати на насильство щодо українців, наголошуючи, що мовчання шкодить репутації держави. Він нагадав про заяви Дуди щодо “шляхетних чоловічих поєдинків” у контексті сутичок футбольних фанатів. Туск також звернув увагу на випадок у Вроцлаві, де один з нападників на українську пару називав себе “захисником польського кордону”.

Зло завжди візуально привабливіше. Репутацію можна зруйнувати набагато швидше, ніж побудувати. Я очікую, що президент дуже чітко проведе межу і скаже: “Стоп”. Не існує жодного алібі чи виправдання для таких актів насильства. Час із цим покінчити, тому що це насильство поширюється.

— Дональд Туск

Політичний мітинг президента

Незважаючи на заклики, президент Дуда продовжує мовчати щодо зростання ксенофобії. Під час святкового мітингу з нагоди річниці перебування на посаді, він зосередився на внутрішній політиці, зниженні цін на електроенергію та майбутніх виборах, згадавши Україну лише в контексті конфлікту з Росією.

Під час мітингу Дуда використав риторику “Польща передусім, поляки передусім”, а також висловив бажання, щоб “бандерівські прапори не майоріли ні у Варшаві, ні в Польщі”.

Заяви партії “Право і справедливість”

Політики ПіС також уникають відповідальності за розпалювання антиукраїнської істерії. Віцепрезидент партії, Тобіаш Бохенський, заявив, що у разі перемоги на виборах, вони планують депортувати українських чоловіків призовного віку, які працюють у Польщі нелегально, розпочавши з будівництва центрів депортацій.

У Міністерстві внутрішніх справ Польщі такі заяви назвали абсурдом та популізмом, адже, за даними Служби соціального страхування, 95% українських чоловіків у Польщі працюють легально. Ці заяви пов’язані з падінням рейтингів ПіС на 5,6% (до 17,2%), тоді як “Громадянська коаліція” має 30,3%.

Нещодавні висловлювання проурядової партії

Лише нещодавно представники проурядової партії почали публічно засуджувати напади на українців, до цього зосереджуючись на критиці української влади.

Криза у відносинах України та Польщі

Ситуація ускладнюється тривалим конфліктом між Україною та Польщею щодо певних історичних питань. Помилковим було названо указ президента Зеленського про присвоєння почесного найменування “імені Героїв УПА” одному з українських підрозділів. У відповідь президент Дуда позбавив Зеленського ордена Білого Орла, який український президент повернув “Новою поштою”.

Навіть після цього глава канцелярії президента Польщі, Збігнев Богуцький, закликає прем’єр-міністра Туска підписати рішення про позбавлення Зеленського ордена.

Громадська думка

Згідно з соцопитуваннями, 51% поляків вважають, що протистояння між урядом та президентом негативно впливає на безпеку країни. Водночас, 43% поляків заявили про неприязнь до українців як нації.

Подальший розвиток подій

Польща стала елементом передвиборчої кампанії, і градус антиукраїнської істерії, що розпалюється з боку ПіС та проросійських “Конфедерацій”, буде лише зростати. Якщо кількість нападів на українців продовжить зростати, своє слово має сказати Брюссель, оскільки Польща, як член Євросоюзу, зобов’язана запобігати проявам ксенофобії та підбурюванню до насильства.