Сучасні конфлікти кидають серйозний виклик традиційним уявленням про безпеку. Особливо це стосується протиповітряної оборони (ППО). В епоху, коли дешеві, але численні дрони та масовані повітряні атаки стають реальністю, західні армії змушені кардинально переглядати свої тактичні підходи. Напружені бойові дії в Україні та на Близькому Сході яскраво демонструють: стара модель, заснована на дорогих ракетах і сучасних винищувачах, вже не є панацеєю.
Виклик “дешевої сили”: дрони проти ракет
Як заявив заступник верховного головнокомандувача сил НАТО в Європі сер Джон Стрингер, ера, коли можна було безтурботно реагувати на кожну загрозу за допомогою дорогих систем, добігає кінця. “Часи, коли можна було просто чекати, реагувати на кожну загрозу і використовувати традиційні засоби, такі як швидкісні винищувачі та окремі зенітні ракети, минули”, — підкреслив він в інтерв’ю Business Insider.
Причина цього перегляду — поширення доступних безпілотників. Ці “пташки” можуть бути виготовлені за відносно невеликі кошти, але їхня головна перевага – можливість масованого використання. Саме цей фактор створює колосальний тиск на сучасні системи ППО, які часто розроблені для боротьби з меншою кількістю, але більш серйозних загроз.
Відміну від минулого: нові реалії майбутніх конфліктів
Війни, які ми спостерігаємо, свідчать про те, що майбутні конфлікти будуть суттєво відрізнятися від тих, до яких звикли західні армії. Раніше Захід часто мав повний або майже повний контроль у повітрі, протидіючи слабшим противникам. Однак, як зазначає сер Джон Стрингер, у майбутніх війнах НАТО може зіткнутися з великими арміями, зокрема такими потужними гравцями, як Росія або Китай.
Але навіть менші противники, озброєні дешевими дронами, вже мають можливість перевантажувати оборону. Ця обставина змушує задуматися про необхідність нових, більш гнучких та економних рішень.
Переосмислення ППО: шлях до багаторівневої оборони
Як же реагувати на нові виклики? Сер Джон Стрингер наголошує, що західним країнам доведеться реагувати інакше. Серед нових напрямків – використання дронів-перехоплювачів, засобів радіоелектронної боротьби та, що найголовніше, – дешевших сенсорів.
Звісно, сучасні ракети та літаки залишаються важливими. Однак тепер потрібна значно більша кількість дешевших засобів оборони, оскільки повітряних загроз стало більше, ніж будь-коли. Загроза охоплює широкий спектр: від дешевих безпілотників і ударних дронів до балістичних та гіперзвукових ракет.
Вартість перехоплення: демілітаризація раціональності
Окремою проблемою є вартість перехоплення. Захід не може постійно використовувати багатомільйонні ракети проти значно дешевших цілей. “Найочевиднішим прикладом помилки було б використання американських зенітних ракет Patriot проти дронів типу Shahed. Це нераціонально”, — заявив Стрингер.
Вартість іранських ударних дронів Shahed, які використовуються в конфліктах, оцінюють приблизно у 20–50 тис. доларів за одиницю. Водночас одна ракета-перехоплювач Patriot PAC-3 може коштувати близько 3,7 млн доларів, а її запаси обмежені та довго поповнюються.
Саме тому в НАТО дедалі частіше говорять про потребу в багаторівневій обороні. Дорогі системи залишаються необхідними для складних цілей, але вони не можуть бути єдиним інструментом захисту.
Український досвід: інновації на передовій
Цікаво, що Україна вже активно розробляє власні рішення. Зокрема, це стосується дешевих дронів-перехоплювачів, які можуть протидіяти ударним безпілотникам як альтернатива дорогим ракетам. Партнери України також починають рухатися в цьому напрямку, розуміючи нагальну потребу в таких інноваціях.
Не лише оборона: удари по джерелах загроз
Втім, сер Джон Стрингер наголошує, що лише оборони недостатньо. За його словами, Захід має зберігати здатність бити по місцях, де виробляють або запускають повітряні загрози. “Можна чути, як люди говорять про боротьбу не лише зі стрілою, а й з лучником. Це певною мірою правильно. Але насправді я хочу протидіяти місцям, де виготовляють стріли”, — сказав він.
Розширення промислової бази: готовність до війни
Країнам НАТО також потрібно розширювати свою промислову базу. Це стосується не лише класичних оборонних компаній, а й ширшої промисловості, здатної швидко адаптуватися до воєнних потреб. Як приклад сер Стрингер навів Україну, яка демонструє вражаючу здатність швидко розробляти та впроваджувати нові види озброєнь.
Пріоритетизація захисту: не все можна врятувати
Сер Джон Стрингер також попередив, що в разі повномасштабної війни Захід може бути не здатний захистити абсолютно всі об’єкти. Через зростання кількості загроз країнам доведеться визначати пріоритети: що саме прикривати — військові об’єкти, міста чи критичну інфраструктуру.
Крім того, великі повітряні загрози означають, що західні країни більше не можуть вважати власний тил гарантовано безпечним, поки їхні війська воюють за кордоном. Ракети й дрони можуть загрожувати об’єктам, які раніше сприймалися як недосяжні.
Центри управління: нова вразливість
У НАТО також визнають, що змін потребує сама система управління повітряними операціями. Великі командні центри, які координують авіацію та ППО, можуть стати вразливими цілями. Тому, за словами Стрингера, їх доведеться робити більш розосередженими, навіть якщо це ускладнить управління.
Ці зміни свідчать про те, що безпека в сучасному світі вимагає постійної адаптації та інновацій. Дешеві дрони та масовані атаки – це не просто тактичні виклики, а й сигнал про фундаментальні зміни в характері воєнних дій, які вимагають від усіх учасників конфлікту, особливо від тих, хто прагне миру, бути готовими до найрізноманітніших сценаріїв.
