Саміт НАТО, що наближається, в Анкарі відбувається на тлі зростаючих загроз та внутрішніх викликів, які ставлять під сумнів єдність Альянсу. Рік, що минув від саміту в Гаазі, був сповнений тривожних подій, які вимагають від НАТО рішучої реакції.
Зміни в політиці США та їх вплив на НАТО
Президент США Дональд Трамп активно критикує союзників по НАТО, навіть найближчих партнерів у Європі. Його наміри покарати країни, які не підтримали Сполучені Штати у військовій операції проти Ірану, створюють напруженість всередині Альянсу. Паралельно Пентагон розпочав виведення військ з Європи, зокрема, контингент США в Естонії був скорочений з 500 до менше ніж ста осіб.
Європейські країни, хоч і сподіваються утримати Сполучені Штати в Альянсі, змушені нарощувати власні оборонні спроможності. Ця тенденція стала помітною ще минулого року.
Саміт у Гаазі: оптимізм та домовленості
Минулого року саміт НАТО в Гаазі завершився без суттєвих скандалів, а лідери країн-членів висловили оптимізм. Була прийнята спільна декларація, за якою країни-учасниці зобов’язалися збільшити свої оборонні внески до 5% ВВП протягом наступних 10 років. Дональд Трамп тоді запевнив, що за його президентства Росія ніколи не нападе на НАТО.
Значну роль у досягненні цих домовленостей відіграв Генеральний секретар НАТО Марк Рютте. Він активно працював над демонстрацією важливості США для Альянсу, навіть надавши Трампу неформальний статус “татуся”.
Думаю, він хороший друг, і він змусив нас більше інвестувати. Ми усі вирішили протягом минулих 4 місяців досягти 2%, хіба він не заслуговує на похвалу?
— Марк Рютте, Генеральний секретар НАТО
Після саміту в Гаазі увага світових медіа до розколу в НАТО зменшилася, проте це тривало недовго.
Конфлікт навколо Гренландії та його наслідки
У січні, після операції США з викрадення президента Венесуели, адміністрація Трампа виявила інтерес до Гренландії, острова, що належить Данії. Президент США відкрито висловлював намір заволодіти Гренландією, погрожуючи економічною блокадою та можливим застосуванням військової сили.
У відповідь вісім європейських країн виступили на захист Гренландії, засудивши спробу анексії. США підвищили економічні тарифи, а Європа призупинила імплементацію великої торгівельної угоди з Вашингтоном. Зрештою, після тривалих консультацій та критики, Трамп відмовився від своїх планів, проте цей епізод суттєво вплинув на єдність Заходу та НАТО.
Військова операція в Ірані та позиція союзників
У лютому 2026 року США разом з Ізраїлем розпочали військову операцію проти Ірану, обіцяючи швидке повалення режиму. Однак війна затягнулася, а країни-члени НАТО не тільки ігнорували заклики Вашингтона до єднання, але й жорстко критикували військову операцію.
НАТО – це не альянс для інтервенцій, і тому НАТО тут взагалі не залучений. Я з самого початку сказав свою думку про цю війну, і нічого не змінилося.
— Фрідріх Мерц, Федеральний канцлер Німеччини
Президент Франції Еммануель Макрон назвав війну порушенням міжнародного права, хоча пізніше Париж все ж розгорнув свої військові сили в регіоні.
Я віддав наказ авіаносцю “Шарль де Голль”, його авіагрупі та фрегатам супроводу взяти курс на Середземне море.
— Еммануель Макрон, Президент Франції
Така позиція європейських партнерів викликала обурення Трампа. Остаточного розколу вдалося уникнути завдяки компромісному рішенню європейців надати США доступ до своїх військових баз, зокрема, Лондон дозволив використання території Чагоських островів для бойових дій.
Адміністрація Трампа склала список “неслухняних” та “слухняних” союзників, яких мали покарати за відмову підтримати війну в Ірані. Іспанія, яка не дозволила проліт американських винищувачів, опинилася на першому місці в цьому списку.
Розумієте, коли ми діяли, ми діяли дуже рішуче і нікому про це не говорили, бо хотіли зберегти елемент несподіванки. Хто знає про раптовість краще, ніж Японія? Чому ви не розповіли мені про Перл-Гарбор?
— Дональд Трамп, Президент США
Зростаючі загрози та посилення оборони в Європі
Хаотичні кроки та різкі заяви Трампа, а також пряма російська агресія, змусили європейців усвідомити, що США можуть остаточно відмежуватися від них. Росія продовжує нарощувати свою військову присутність уздовж кордонів з Фінляндією та країнами ЄС, розмістивши в Білорусі міжконтинентальну ракету та ядерну зброю.
Країни Балтії, усвідомлюючи загрозу вторгнення, значно збільшують витрати на оборону, перевищуючи норми НАТО, та укріплюють кордони. Німеччина, як економічний лідер ЄС, планує досягти 3,5% ВВП на оборону за 3 роки, випереджаючи терміни, обумовлені на саміті в Гаазі.
НАТО має ставати більш європейським, щоб залишатися трансатлантичним. В останні роки ви робили занадто мало для власної безпеки. Зараз ми це надолужуємо.
— Фрідріх Мерц, Федеральний канцлер Німеччини
Єдність на саміті G7 та підтримка України
На саміті “Великої сімки” (G7) у французькому Евені лідери НАТО продемонстрували спробу єдності. Трамп відзначив досягнення союзників у оборонному виробництві та підтримав спільну декларацію на підтримку України. Американський лідер висловив зацікавленість у тому, щоб Європа масово купувала американську зброю, враховуючи низькі темпи роботи європейських оборонних заводів.
