На українських біженців у країнах Європейського Союзу можуть чекати значні зміни, що стосуються правил тимчасового захисту. Європейська комісія розробляє оновлення до чинної директиви, яке передбачає нові вимоги для в’їзду та отримання статусу тимчасового захисту.
Нові вимоги до тимчасового захисту
Згідно з підготовленими змінами, громадянам України для отримання статусу тимчасового захисту в країнах ЄС може знадобитися надати спеціальний документ. Цей документ повинен підтверджувати, що особа звільнена від мобілізації. Відповідну інформацію поширило польське видання Rzeczpospolita.
Очікується, що про ці нововведення буде оголошено вже в липні. Нова директива стосуватиметься тих українців, які звертатимуться за тимчасовим захистом вже після набуття чинності цими правилами. Як пояснив заступник міністра внутрішніх справ та адміністрації Польщі Мацей Душчик, ці обмеження не торкнуться тих, хто вже користується тимчасовим захистом.
Важливо зазначити, що вимога щодо надання документа про звільнення від мобілізації поширюватиметься як на чоловіків, так і на жінок. Хоча директиву планують ухвалити в липні, фактично вона вступить у дію лише з березня 2027 року, після завершення поточного періоду тимчасового захисту.
За даними польських ЗМІ, саме українська сторона звернулася до ЄС із проханням змінити правила тимчасового захисту, і ця ініціатива знайшла підтримку серед країн-членів Євросоюзу.
Зміни в законодавстві Польщі щодо громадянства та проживання
Паралельно з європейськими нововведеннями, Польща працює над масштабними змінами до свого законодавства про громадянство, які стосуватимуться всіх іноземців, включно з українцями. Проєкт передбачає кілька ключових новацій:
- Збільшення терміну необхідного проживання в Польщі до восьми років.
- Впровадження спеціального тесту польською мовою, який перевірятиме знання мови, історії держави та основ конституційного ладу.
- Запровадження “заяви про лояльність”, яка дозволить державі позбавляти громадянства осіб, що діятимуть проти безпеки або національних інтересів Польщі після його отримання.
Мацей Душчик зазначив, що “заява про лояльність” покликана захистити національні інтереси, зокрема, запобігти співпраці з ворогами країни. Польський уряд пояснює ці зміни прагненням переконатися, що особи, які отримують громадянство, інтегровані в польську систему цінностей.
Окрім того, в Польщі вже почали діяти нові правила проживання для українських біженців. Це означає, що значна частина переселенців тепер муситиме самостійно оплачувати оренду житла або шукати притулок у приватному секторі.
Наслідки для вразливих категорій
Найбільш суттєво ці зміни можуть вдарити по літніх людях, особах з інвалідністю та інших вразливих категоріях українців, які не мають можливості самостійно забезпечувати себе.
Як приклад, видання The Telegraph наводить історію 74-річного Костянтина Костецького, який разом із дружиною виїхав з окупованого Куп’янська. Подружжя проживає у центрі для біженців у польському місті Гожув-Велькопольський, але тепер постає проблема з подальшим житлом. Їхні українські пенсії, які становлять близько 800 злотих на місяць, недостатні для оплати оренди, яка коштує значно дорожче.
Керівник центру для біженців Лес Гондор підкреслює, що заклад наразі приймає близько 70 літніх українців, і він не готовий залишати їх без даху над головою. Він наголошує на необхідності допомагати людям, які не можуть забезпечити себе через вік чи стан здоров’я.
Труднощі для працюючих біженців
Проблеми виникають і в тих українців, які працюють. Багатодітна українська мати Юлія Ахаркова розповіла, що її родина готова оплачувати оренду, але знайти житло надзвичайно складно. Власники квартир часто відмовляють, дізнавшись, що потенційні орендарі – українці. Додатковою перешкодою є те, що сім’я виховує шістьох дітей.
Економічні та суспільні чинники
Польська влада пояснює необхідність скорочення витрат на підтримку українських біженців. За оцінками, на ці потреби вже було витрачено близько 40 мільярдів злотих.
Однак, експерти зазначають, що на ці рішення могли вплинути не лише економічні чинники. На тлі напружених відносин між Варшавою та Києвом з окремих політичних та економічних питань, ставлення частини польського суспільства до українських біженців стало менш прихильним.
Попри це, Польща залишається одним із найважливіших союзників України, прийнявши близько мільйона українських переселенців та продовжуючи надавати військову та гуманітарну допомогу.
