Українці виходять на вулиці: що спричинило хвилю протестів
Рівно через рік після минулорічних протестів, українці знову зібралися на акції у Києві, Львові, Дніпрі, Одесі та інших містах. Цього разу причиною обурення стала, на думку багатьох, безпідставна відставка міністра оборони Михайла Федорова.
У четвер, 16 липня, Верховна Рада призначила нового очільника уряду. Ним став колишній голова правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький. Його кандидатуру підтримали 289 народних депутатів. Кандидатура Корецького, судячи з виступу та запитань до нього в Раді, а також попереднього спілкування з фракціями, не викликала значного негативу. Навіть фракція «Європейська солідарність» здебільшого підтримала це призначення, тоді як «Батьківщина» (за винятком одного депутата) не проголосувала.
Однак, головною темою обговорень у соціальних мережах та заголовках новин стало не призначення нового прем’єр-міністра. Ще з вечора середи, 15 липня, поширювалися заклики вийти на протест через відставку міністра оборони Михайла Федорова. Володимир Зеленський попросив Федорова залишити посаду, і, як згодом стало відомо, це сталося через конфлікт з головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. Президент висловив упевненість, що Федоров залишиться в команді, хоча сам екс-міністр відмовився від пропозиції стати радником.
Вже зранку в четвер, 16 липня, ще до початку засідання Верховної Ради, люди вийшли на акції протесту щонайменше у 12 містах України. У Києві мітинг проходив біля театру імені Франка. Як і минулого року, учасники акцій принесли картонні таблички, але цього разу з написами: «Федоров міністр оборони», «Геть совок», «Дронами, не м’ясом», «Заправляємо ліжка, чи може трансформуємо військо?» та іншими.
Згодом Володимир Зеленський заявив, що чує протестувальників і «крапки ще не поставив». Однак, цей вибух суспільного невдоворення, що наростав протягом кількох днів, посилив кризу системи управління, порушив суспільний договір та поглибив недовіру до дій влади.
Призначення Сергія Корецького та його пріоритети
Під час свого виступу у Верховній Раді, Сергій Корецький, здавалося, не був повністю обізнаний про акції протесту, що відбувалися у цей час щонайменше у 12 містах України. Новий прем’єр-міністр високо оцінив роботу Міністерства внутрішніх справ та його очільника Ігоря Клименка, якого президент розглядає як можливу заміну Михайла Федорова на посаді міністра оборони.
Серед пріоритетів своєї роботи Корецький назвав підтримку армії та підготовку до зими, висловивши впевненість, що новий Кабмін зможе стати «урядом оборони».
Конфлікт у Міністерстві оборони: позиція Михайла Федорова
Водночас, Михайло Федоров в прямому ефірі, під час брифінгу про результати піврічної роботи на посаді очільника МОУ, публічно підтвердив причину свого звільнення – конфлікт з головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. Федоров розкритикував мобілізацію, яку провадив Сирський, назвавши його людиною, що «сидить зверху з дубинкою». Він наголосив на необхідності заміни головнокомандувача ЗСУ та начальника Генштабу Андрія Гнатова для перемоги над ворогом з мінімальними втратами.
Я зіткнувся з тим, що наші ініціативи просто блокувалися. Сирський виявився готовим плести інтриги, говорити позаочі та стверджувати, ніби проти нього хтось „замовив кампанію“. Замість того щоб об’єднувати зусилля для перемоги над ворогом, він почав сіяти розкол у країні.
— Михайло Федоров
Федоров також звернувся до депутатів із риторичним запитанням «де ваші яйця?».
Реакція народних депутатів та експертів
Народний депутат від «Слуги народу» Микита Потураєв на знак протесту подав заяву про складання мандату. Очільниця комітету ВР з антикорупційної політики Анастасія Радіна зазначила, що за шість місяців на посаді Михайло Федоров розпочав переведення закупівель озброєння на тендерні процедури та розгрібав проблеми, які роками вважалися «не на часі».
Радіна підкреслила, що саме Федоров виявився настільки «незручним і конфліктним», що пробув на посаді лише шість місяців і один день. Вона висловила думку, що люди виходять на акції не проти посадовця, а на підтримку команди та запропонованих ним змін, і запропонувала повторно внести кандидатуру Михайла Федорова на посаду міністра оборони.
Однак, Верховна Рада вирішила піти на канікули до 18 серпня, встигнувши проголосувати за новий склад уряду, але без кандидатів на міністрів оборони та закордонних справ. Це означає, що країна в умовах повномасштабної війни місяць житиме без керівників ключових міністерств.
Позиція військового командування
Заступник командувача Повітряних сил ЗСУ Павло Єлізаров подав рапорт про відставку, заявивши: «Відсторонення Федорова — велике зло для обороноздатності України». Командувач Об’єднаних сил ЗСУ Михайло Драпатий фактично став на бік Михайла Федорова, наголосивши, що армії потрібні зміни, але без справедливості вони не матимуть сенсу для тих, хто «щодня тримає на собі цю війну».
З приходом нової команди до Міністерства оборони з’явилася реальна спроба змінити правила, за якими роками жила військова система. Йшлося не про нові назви чи чергову перебудову на папері, а про проблеми, наслідки яких воїни й командири відчувають щодня.
— Михайло Драпатий
Командири корпусів Нацгвардії – «Азов» Денис «Редіс» Прокопенко та «Хартія» Ігор «Корнет» Оболєнський висловили публічну підтримку Ігорю Клименку, якого президент Зеленський розглядає на посаду очільника Міноборони, вважаючи, що він зможе подолати «ганебні бусифікаційні моменти». Цей крок свідчить про публічний розкол у військовій вертикалі.
Відповідальність за мобілізацію та кадрові рішення
За повідомленнями ЗМІ, під час зустрічі з фракцією «Слуга народу» президент Зеленський висловлював невдоволення тим, що Федорову не вдалося реалізувати реформу мобілізації. Однак, згідно з українським законодавством, відповідальність за мобілізацію лежить на верховному головнокомандувачі, Верховній Раді, Кабміні, Міноборони, ЗСУ, ТЦК та інших. Таким чином, провал реформи мобілізації не є одноосібною відповідальністю Міноборони.
Багато профільних журналістів та експертів порушують питання щодо відсутності адекватних пояснень причин звільнення Федорова, особливо на тлі скандалу у 425-му окремому штурмовому полку «Скеля» та інших гучних справ, що вибухнули на початку липня. Також виникає питання, що встигне зробити новий міністр оборони, якого призначать лише в серпні, за місяць-два до можливої великої мобілізації в Росії.
