Одне око блакитне, інше зелене: звичайна кішка виявилась рідкісною генетичною химерою

Незвичайна історія кішки Клео

Кожен власник домашньої тварини знає, що його улюбленець — особливий, проте історія кішки на ім’я Клео вийшла далеко за межі звичайного. Після того, як родина врятувала її з американського притулку North Shore Animal League of America у грудні 2025 року, виявилося, що зовнішність тварини — це лише верхівка айсберга її генетичних таємниць. Клео має вражаюче забарвлення, що поєднує руді, білі та темні смуги, а також повну гетерохромію: одне її око яскраво-блакитне, а інше — жовто-зелене.

Медичні знахідки та генетичні сюрпризи

Найбільшою несподіванкою для нових господарів стали результати ветеринарних документів. Згідно з аналізом крові, близько 70% клітин тварини мали жіночий набір статевих хромосом XX, тоді як 30% — чоловічий XY. У документах також було вказано на інтерсекс-особливість розвитку статевої системи. Під час планової процедури стерилізації ветеринари успішно видалили чоловічі репродуктивні органи. Важливо зауважити, що наразі здоров’ю кішки нічого не загрожує: фахівці не виявили проблем із сечовивідною системою і не прогнозують жодних довгострокових ускладнень, пов’язаних із цією генетичною особливістю.

Що таке генетичний химеризм?

Родина Клео припускає, що їхня улюблениця є генетичною химерою. Це складне біологічне явище, при якому в одному організмі співіснують клітини з різним генетичним набором. Такий стан виникає, коли два окремі запліднені ембріони зливаються на дуже ранньому етапі розвитку.

Однак науковці застерігають від поспішних висновків. Аналіз крові не є остаточним доказом химеризму. Існують й інші версії:

• Кров’яний химеризм — ситуація, при якіі різні клітинні лінії присутні лише у крові тварини.
• Мозаїцизм — стан, за якого генетично різні клітини виникають з однієї заплідненої яйцеклітини через мутації під час поділу.

Щоб точно встановити механізм виникнення таких особливостей у Клео, необхідні додаткові дослідження інших типів тканин, окрім крові.

Зовнішність та наукові пояснення

Цікаво, що сама по собі гетерохромія очей є звичайною особливістю, яка не впливає на гостроту зору кішки. Що ж стосується незвичного забарвлення шерсті, то журнал Current Biology пояснює це явище інакше. Для черепахових і триколірних котів характерна випадкова інактивація однієї з двох Х-хромосом у клітинах шкіри. Також господарі припускають вплив соматичної мутації, яка виникає після запліднення і проявляється лише в частині тканин організму.

Світовий досвід досліджень

Наука про генетику котів активно розвивається. У березні 2026 року дослідники описали підтверджений випадок XX/XY-химеризму у триколірного кота, проаналізувавши його кров, слину та волосяні фолікули. Це доводить, що справжній химеризм у представників котячих цілком можливий, проте кожен такий випадок потребує окремого наукового підтвердження.

Варто зазначити, що генетичні загадки у світі котів трапляються досить часто. Наприклад, лише у жовтні 2026 року дослідники змогли розгадати 60-річну таємницю виникнення рудого забарвлення шерсті. Тим часом у Болівії вчені виявили новий вид дикої кішки, а на острові Цусіма продовжують досліджувати леопардових котів з нетипово короткими хвостами. Кожен такий випадок розширює наші знання про складний світ генетики домашніх та диких тварин.