Історія незламності: волонтерка втратила ногу через російський дрон, рятуючи тварин у прифронтовій зоні

Напад на волонтерку в Покровському

У селищі Покровське на Дніпропетровщині сталася трагічна подія, яка вчергове засвідчила жорстокість російських окупантів. Місцева мешканка Тетяна, яка присвятила себе порятунку покинутих тварин у прифронтовій зоні, стала жертвою цілеспрямованої атаки російського FPV-дрона. Ворожий безпілотник влучив прямо в автомобіль жінки, коли вона прямувала до своїх підопічних, щоб нагодувати їх.

Дивом вціліла після атаки

Попри критичні пошкодження авто та важку травму ноги, Тетяна виявила неабияку мужність. Вона змогла втримати кермо та зупинити транспортний засіб, що допомогло їй вижити в той критичний момент. Поранену жінку врятували водії, які випадково проїжджали повз: вони вчасно наклали турнікет, що запобігло масивній крововтраті.

Зараз Тетяна проходить лікування у Дніпрі, де медики провели низку операцій. Попри все пережите, жінка вражає медичний персонал своїм неймовірним оптимізмом та жагою до життя. Вона навіть жартує щодо свого стану.

Я за звичкою закинула ногу, бо я цю ногу ще відчуваю. Оце так зробили операцію добре!

— Тетяна, поранена волонтерка

Відданість чотирилапим попри небезпеку

У селищі Покровське через постійні обстріли та щоденні атаки з боку РФ багато мешканців були змушені виїхати, залишивши своїх домашніх улюбленців напризволяще. Тетяна разом з іншими небайдужими людьми місяцями продовжувала годувати котів та собак під постійною загрозою обстрілів та ударів дронів. У день трагедії вона везла тваринам їжу.

Я, чесно, оцю свою заразу не очікувала побачити зовсім. Їхала додому і думала, що нарешті на курячих лапках зварила своїм бульйон. Бо курячих лапок вони не бачили місяця півтора. От і все.

— Тетяна, поранена волонтерка

Плани на майбутнє

Лікарі дніпровської лікарні роблять усе можливе, щоб Тетяна якнайшвидше змогла стати на протез та повернутися до повноцінного життя. Медики зазначають, що пацієнтка має неймовірну енергію та не може всидіти на місці.

Мета — сформувати культю так, щоб якнайшвидше сів протез. Вона не може сидіти на місці. Якби її відпустили, вона б уже стрибала на одній нозі по всьому відділенню.

— Лікар дніпровської лікарні

Сьогодні мрія Тетяни залишається незмінною: вона прагне якнайшвидше одужати та повернутися до своїх підопічних. Крім того, волонтерка виношує плани щодо створення притулку у безпечному місці, де коти та собаки з прифронтових населених пунктів зможуть знайти захист від голоду та вибухів. Вона продовжує закликати суспільство не залишатися осторонь та допомагати тваринам, які постраждали від війни.