### Тривожна ніч на Київщині: ракета «Орешнік» знову в повітрі
У ніч на 24 травня Україна знову відчула на собі нищівний удар російських окупантів. Цього разу під прицілом опинилося місто Біла Церква на Київщині. Близько першої години ночі в небі пролунали вибухи, а вже згодом стало відомо про використання балістичної ракети середньої дальності «Орешнік». Цю інформацію офіційно підтвердив начальник управління комунікацій Командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
Це вже третій випадок, коли російські війська застосовують «Орешнік» у так званому «кінетичному» варіанті для ударів по Україні. Що цікаво, основний удар ворога цієї ночі був спрямований на столицю, Київ, де були задіяні найрізноманітніші засоби ураження: від ударних дронів до крилатих, балістичних та навіть гіперзвукових ракет. Це ставить перед аналітиками та військовими фахівцями нове, гостре питання: чи могла ракета «Орешнік» промахнутися на цілих 80 кілометрів, чи ж Біла Церква була обрана свідомо як ціль замість Києва?
### Чи була Біла Церква випадковою мішенню?
За повідомленнями аналітиків, ситуація виглядає неоднозначною. З одного боку, існує версія про значну похибку в наведенні ракети, що могло призвести до відхилення від цілі на 80 кілометрів. З іншого боку, не виключається варіант, що росіяни свідомо обрали Білу Церкву як свою ціль. Можливо, аеродром або інший стратегічний об’єкт у місті міг бути мішенню для «Орешніка».
Проте, згідно з даними OSINT-каналу «КіберБорошно», ракета влучила по гаражному кооперативу. Цю інформацію підтвердили й у Київській обласній військовій адміністрації, повідомивши про пошкодження гаражного кооперативу та будівель неназваного підприємства у Білоцерківському районі.
### «Орешнік»: зброя терору чи сумнівна ефективність?
Самі ж росіяни, як повідомляється, висловлюють невдоволення щодо ефективності використання «Орешніка» в такому форматі, скаржачись у соцмережах на те, що ракета була «без бойової частини». Це викликає ще більше запитань щодо реальної мети таких ударів.
Навіть якщо припустити, що це був не випадковий промах, а свідомий вибір цілі, ефективність використання такої потужної балістичної ракети, призначеної, перш за все, для доставки ядерного заряду, є дуже сумнівною, коли йдеться про знищення гаражів.
Однак, попри сумнівну ефективність у «кінетичному» варіанті, «Орешнік» залишається грізною зброєю, здатною сіяти страх і терор серед цивільного населення. Враховуючи, що точність ракети, основне призначення якої — ядерний удар, навряд чи може бути надвисокою, її застосування проти мирних міст є актом явного тероризму.
### Минулі застосування «Орешніка»: «репетиція» ядерного удару та перевірка реакції Європи?
Аналізуючи попередні випадки використання «Орешніка», можна виявити певні закономірності та припущення щодо мотивів російського командування:
* **Листопад 2024 року, Дніпро:** Перший удар «Орешніком» по Дніпру був розцінений як своєрідна «репетиція ядерного удару». Це могло бути попередження чи демонстрація можливостей.
* **Січень поточного року, околиці Львова:** Другий удар по околицях Львова міг мати на меті перевірити, як європейські країни реагуватимуть на відстеження та потенційне перехоплення такої балістичної ракети.
### Пропагандистський тиск та страх перед ядерною загрозою
Використання «Орешніка» може також пояснюватися пропагандистськими цілями. Росія прагне морально тиснути на українців, нагадуючи про можливість застосування зброї масового ураження. Завжди існує страх і нервове напруження, пов’язане з питанням, чи наважаться росіяни використати цю БРСД з ядерною бойовою частиною. Хоча такий сценарій видається малоймовірним, він все ж може викликати панічні настрої.
### «Кінетичний» варіант: макети замість бойових частин?
На відео, що з’явилося майже одразу після удару, видно падіння окремих блоків ракети, кожен з яких містить шість суббоєприпасів. Загалом БРСД оснащується шістьма такими блоками. Важливо зазначити, що росіяни самі називають такий варіант використання «кінетичним», застосовуючи масо-габаритні макети замість бойових частин.
### Нарощування виробництва «Орешніка»?
Цікавим є проміжок часу між атаками. Якщо між першим та другим ударами минув рік і близько півтора місяця, то між другим та третім – лише чотири з половиною місяці. Це може свідчити про те, що Росія могла наростити виробництво цих балістичних ракет. Хоча офіційних даних про це немає, минулого року були плани виготовити шість ракет «Орешнік» цього року. Станом на минулий рік, було виготовлено три одиниці, одна з яких вже використана, а інша була знищена на полігоні «Капустін Яр» силами українських спецслужб.
### заклик до рішучих дій
Після чергового масованого удару по Україні, глава МЗС Андрій Сибіга закликав міжнародних партнерів до жорсткої реакції на російський терор, наголошуючи, що заяви РФ про готовність до миру є лише маніпуляціями.
### Реагування на російську агресію: посилення ППО та консолідація міжнародної підтримки
Масовані удари РФ по Україні потребують тривалої підготовки з боку ворога. Росія накопичує дрони, ракети, перекидає авіацію та намагається перевантажити українську протиповітряну оборону. Саме тому посилення ППО України та консолідація міжнародної підтримки є критично важливими для захисту нашої держави.
