Чи справді дешеві та точні дрони повністю витісняють артилерію з передової? Це питання останнім часом лунає все частіше, породжуючи бурхливі дискусії. Чи можлива перемога виключно за допомогою безпілотників? Військові з найгарячіших точок фронту поділилися своїми думками, розкриваючи справжню картину бойових дій. Кореспондентка ТСН Юлія Кирієнко зібрала ключові свідчення, щоб пролити світло на цю важливу тему.
“Закохані” у дрони: чи ризикуємо втратити території?
Здавалося б, сучасні технології, а саме безпілотні літальні апарати (БпЛА), мали б перевернути військову справу з ніг на голову. Дійсно, дрони продемонстрували вражаючу ефективність у розвідці, корегуванні вогню, а тепер і в безпосередньому ураженні цілей. Однак, чи означає це, що артилерія, яка століттями вважалася “богом війни”, відходить на другий план?
“Останнім часом дедалі частіше можна почути, що дрони нібито вже повністю перевершили артилерію. Так само популярною стала думка, що виграти війну можна виключно безпілотниками. Найчастіше так говорять люди, далекі від реального розуміння бойових дій,” – зазначає Юлія Кирієнко. Саме тому вона вирішила звернутися до першоджерела – військових, які щодня борються на найнебезпечніших напрямках.
Аргументи з передової: як дрони змінили роботу артилеристів
Сучасний бій – це складний та динамічний процес, де кожен елемент тактики має своє значення. Поява так званої “кілзони” – території повної прозорості фронту, де кожен рух відстежується безпілотниками – суттєво вплинула на роботу артилерійських підрозділів.
Етап 1: Підвищення точності завдяки дронам-розвідникам (2022 рік).
На початковому етапі повномасштабного вторгнення дрони-розвідники, такі як “Мавіки”, стали справжнім проривом. “Точність пострілу зросла на 100 відсотків, коли ми отримали перші „Мавіки“ у березні 2022”, – згадує командир артилерії 81-ї Слобожанської бригади Вадим Присяжний.
Етап 2: Розосередження гармат та маскування.
Зі зростанням кількості ворожих дронів, які постійно контролюють поле бою, артилерія більше не могла працювати великими батареями на відкритій місцевості. “200-250 метрів між гарматами робить їх груповою ціллю. Ми почали маневрувати, погарматно встановлювати артилерію в лісосмугах, які могли забезпечити для неї природнє маскування і частіше змінювали позиції”, – пояснює Присяжний.
Етап 3: Робота в “кілзоні” – виклик для артилерії.
“На нашій ділянці фронту вона сягає до 30, а подекуди й більше кілометрів над полем бою. За тиждень у нас ворог виявляє щонайменше один міномет чи гаубицю”, – говорить начальник штабу однієї з піхотних бригад, який побажав залишитись неназваним. “Кілзона” – це справжня зона ризику, де кожна шпарина, лісосмуга та заглиблення в землі проглядається дроном. Переміщення в ній часто стає фатальним.
Чи артилерія досі ефективна? Статистика та реалії
За даними Генштабу ЗСУ, артилерія забезпечує близько 40% уражень противника. Однак, у публічному просторі можна зустріти й інші, менш оптимістичні оцінки. Це породжує логічне запитання: чи дійсно артилерія досі ефективна? І яке її майбутнє на технологічному полі бою?
Логістичні виклики:
Проти артилерії працює й складна логістика. Російські безпілотники постійно полюють на маршрути постачання, а доставка мін і снарядів, як і сама стрільба, автоматично створює ризик викриття позицій. “Доставити на позицію міномет — це справжній квест. Якщо й вийде це зробити, то забезпечити постріл і безпеку розрахунку — надскладна, а інколи й майже не можлива задача на деяких ділянках фронту”, – констатує командир 429-ї бригади Сил безпілотних систем Юрій Федоренко.
“Артилерія з богів війни перетворилась на зброю зі спецзадачами.”
Саме так характеризує зміну ролі артилерії Юлія Кирієнко. Дрони змусили її адаптуватись до роботи в “кілзонах”, де кожна гармата оснащується системами РЕБ, а поруч чергують мобільні групи для відбиття атак ворожих безпілотників. Особливо небезпечними залишаються моменти пострілу та хвилини після нього.
Переваги артилерії: коли дрони безсилі
Незважаючи на всі виклики, артилерія зберігає свої ключові функції: контрбатарейна боротьба, удари по штабах, логістичних вузлах, місцях скупчення техніки та живої сили противника. І в деяких ситуаціях вона залишається незамінною.
Швидкість реакції:
“Щоб злетів FPV, потрібні відповідна погода, налагоджений зв’язок і вправний пілот. Час підльоту до цілі — до 15 хвилин. Постріл з малої артилерії чи міномету у розрахунку займає 2-3 хвилини, на 4-ту — снаряд уже у цілі. Якщо покладатись лише на дрони, колона в мене буде вже далеко в тилу”, – наголошує Вадим Присяжний.
Несприйнятливість до погодних умов та GPS:
На відміну від дронів, артилерія значно менше залежить від погодних умов, GPS або Starlink. Розрахунок може виконувати наведення навіть вручну.
Ефективність у лісистій місцевості:
У лісистій місцевості ефективність БпЛА суттєво падає. “Ті підрозділи, які „закохались“ в БПС і проігнорували створення розрахунків міномету та артилерії, ризикують втратити території”, – попереджає командир 1-го штурмового полку Дмитро Філатов.
Ураження будівель:
“Щоб „розібрати“ хату, де укрився ворог, нам треба 2-3 снаряди, а дронів — десятки. І те — не завжди під нуль вони її стирають”, – каже Присяжний, підкреслюючи перевагу артилерії у знищенні укріплених позицій.
Ідеальне поєднання: Синергія артилерії та дронів
Найкращий результат, як свідчить досвід українських військових, дає саме поєднання артилерії та дронів. Гармати виконують основну вогневу роботу, а дрони допрацьовують цілі та забезпечують розвідку.
“Знаходимо вогневу точку. Наприклад — танк, який стоїть стаціонарно. Або позицію пілотів. Шквальним вогнем артилерія знімає сітки, знищує антени РЕБу: як катком проходить по цій позиції, і прибирає зайві елементи, які заважають працювати нашим дронам”, – розповідає командир 1-го самохідного взводу 2-ї самохідної артбатареї 30-ї ОМБр “Арес”.
Майбутнє артилерії: технологічне оновлення та розумне застосування
Відмовлятися від артилерії – передчасно та небезпечно. Але для її ефективного функціонування необхідне технологічне оновлення та переосмислення тактики.
Технологічна складова:
“Слід підсилити лише технологічну складову. Доставляти снаряди мають НРК з активним захистом: радар, кулемет, сіткомет, що може знищити дрон, який його атакує”, – вважає командир 429-ї бригади СБС “Ахіллес”.
Важливість мінометів та легких гармат:
“Міномети мають залишатись в підрозділах, навіть і дрібніші 82 мм, адже є ділянки, де вони ефективні. Але насичення війська гарматами L119 покращить ситуацію. Калібр 105 мм може стояти далі за міномет від фактично ЛБЗ”, – зазначає Дмитро Філатов.
Якість боєприпасів та балістика:
“У нас великий асортимент снарядів різних країн, і не всі ефективні. Нам слід мати свою лінійку виготовлення, де будуть і таблиці стрільби. Це значно покращить ефективність артилерії і полегшить роботу для розрахунків, які обраховують кожен новоприбулий снаряд і тестують його перед застосуванням”, – говорить командир артилерійського підрозділу на псевдо “Сейм”.
Висновок: Артилерія залишається ключовим елементом перемоги
Досвід українських військових однозначно свідчить: артилерія не втрачає своєї актуальності. Вона потребує модернізації, адаптації до нових умов бою та розумного поєднання з сучасними технологіями. Саме підрозділи, які ефективно комбінують міномети, легкі гармати та БпЛА, сьогодні мають перевагу в швидкості реагування, мобільності та вогневій потужності на полі бою. І це – запорука нашої майбутньої перемоги!
