Україна та Південна Корея: МЗС прояснює ситуацію з двосторонніми відносинами

Дипломатичні переговори як ключ до врегулювання напруженості

Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий запевнив, що Україна активно працює над врегулюванням напруженості у двосторонніх відносинах з Південною Кореєю. Ця напруженість виникла після оприлюднення інформації про передачу Сеулу двох військовополонених з КНДР. Українська сторона закликає не перебільшувати загрозу дипломатичної кризи, наголошуючи на спільних зусиллях обох країн для недопущення подальшої ескалації.

За словами речника, у медіа відбулася неправильна інтерпретація заяви міністра закордонних справ Південної Кореї Чо Хьона щодо можливого погіршення двосторонніх відносин. Тихий наголосив на важливості розглядати висловлювання південнокорейського міністра в повному контексті, а не виривати окремі фрази.

Його запитали, чи може ситуація ескалювати до рівня, який би загрожував дипломатичним відносинам. І він відповів гіпотетично, що можливо, якщо далі буде ескалюватися, то може, але сторони працюють над тим, щоб не допустити подальшої ескалації.

— Георгій Тихий, речник Міністерства закордонних справ України

Речник МЗС також звернув увагу на те, що Чо Хьон під час своєї відповіді наголошував на незмінній широкій підтримці України з боку Південної Кореї. Він також підтвердив продовження участі Сеула в міжнародних зусиллях із припинення російської агресії та проєктах відбудови України.

Тихий закликав утриматися від нагнітання ситуації та поширення спекуляцій навколо дипломатичного конфлікту, зазначивши, що публічні заяви з цієї теми не сприяють врегулюванню проблеми.

Я просто вам підтверджу, що закритими каналами йде робота над тим, щоб оцю ситуацію врегулювати і залишити позаду.

— Георгій Тихий, речник Міністерства закордонних справ України

Причини напруженості: військовополонені та конфіденційність

Напруженість між Києвом та Сеулом виникла після того, як президент Володимир Зеленський оприлюднив інформацію про двох військовослужбовців КНДР, захоплених українськими силами в полон під час боїв у Курській області у січні 2025 року. Україна заявила про готовність передати їх Південній Кореї.

У відповідь Сеул звинуватив українську сторону в порушенні домовленості про конфіденційність. За твердженням південнокорейської влади, інформація мала залишатися в таємниці для захисту самих військовополонених та їхніх родин, які залишаються у Північній Кореї.

Реакція Сеула та кроки для врегулювання

На тлі конфлікту Сеул відкликав з України вісьмох співробітників своєї дипломатичної місії. Міністр закордонних справ Південної Кореї Чо Хьон у вівторок, 27 жовтня, заявив, що це рішення було вимушеним через відсутність, на думку південнокорейської сторони, належних кроків України для врегулювання ситуації. Він також не виключив, що подальше загострення може призвести до серйозної кризи у двосторонніх відносинах.

Водночас Чо Хьон запевнив, що підтримує контакт із главою МЗС України Андрієм Сибігою, щоб якнайшвидше владнати суперечності.

Важливість контексту та стриманість у публічних заявах

Україна та Південна Корея продовжують переговори, використовуючи закриті дипломатичні канали, з метою не допустити погіршення відносин. Речник МЗС України Георгій Тихий закликав громадськість та ЗМІ звертати увагу на повний контекст заяв офіційних осіб та утримуватися від спекуляцій, які можуть ускладнити процес врегулювання.