Українські Сили оборони активно розвивають нову стратегію оборони, переходячи до створення розгалуженої системи підземних тунелів. Ця мережа призначена не лише для піхоти, але й для забезпечення логістики, транспортування квадроциклів та наземних роботизованих комплексів (НРК) безпосередньо до позицій.
Нова ера фортифікацій
Сили оборони перейшли в режим безперервного вдосконалення фортифікаційних споруд та інженерних рішень, які мають на меті захистити особовий склад та забезпечити ефективну логістику. Телеканал ТСН нещодавно вперше продемонстрував підземний тунель, спеціально обладнаний для піхоти. Це доповнення до вже існуючих підземних спостережних пунктів та шпиталів, які були показані раніше. Міністерство оборони України наголошує на необхідності якнайшвидшого створення такої розгалуженої мережі укриттів для всіх підрозділів Сил оборони.
Еволюція окопів та позицій
Історія окопів сягає часів АТО/ООС. Тоді траншеї, подекуди завглибшки по коліно, а інколи й на зріст людини, були достатніми для утримання лінії фронту та збереження життя особового складу під час артилерійських обстрілів та стрілецьких боїв. З часом почали з’являтися лінії оборони з бетонними ДОТами. Однак, з початком повномасштабної війни, коли дрони контролюють повітряний простір і вражають будь-який рух на землі, виникла нагальна потреба у захисті не лише стрілецьких позицій, а й техніки, такої як танки та гармати, в глибоких капонірах.
Піхота на передовій почала самостійно створювати підземні “нори”, які поступово переростали в справжні тунелі. Деякі стабілізаційні пункти також були трансформовані на підземні шпиталі, що дозволяє рятувати поранених навіть під час авіаударів або нальотів ворожих безпілотників.
Підземні шпиталі: безпека та комфорт
Ці підземні шпиталі являють собою справжні лабіринти, збудовані з морських контейнерів, укріплених дерев’яними настилами та землею.
Тут бачите оці контейнери 20-футові, вони між собою спарені. Тут два контейнери і два операційних столи — з УЗД і всім необхідним для роботи… Ми переходимо в житлову зону. Ми зараз на перехресті такому, де контейнери розміщені в різних сторонах. Тобто, якщо буде, не дай бог, якийсь приліт, то відповідно контейнери знаходяться в різних приміщеннях.
— Тетяна Кукурудза, полковник медичної служби
У таких умовах медики не тільки рятують життя військових, але й живуть, проводячи тривалі ротації. Усі необхідні зручності для життя під землею забезпечені, що дозволяє уникати виходу на поверхню.
Підземні міста на передовій
Бойові позиції, особливо ті, що належать десантникам, перетворюються на справжні підземні міста. Одне з наймасштабніших таких міст, показане ТСН пів року тому, десь у лісосмузі неподалік лінії зіткнення, обладнане усіма необхідними комунікаціями, включаючи каналізацію, спальні місця та пункти управління фронтом. Над цими спорудами знаходиться від 1,5 до 4 метрів землі. Тут продумано все до дрібниць: від їдальні для десятків бійців до повноцінної кухні з витяжкою, що виходить назовні.
“В’єтнамізація” фронту
Ідея занурення позицій під землю для забезпечення безпеки знайшла відгук у всіх Силах оборони. На лінії фронту створено розгалужену мережу фортифікацій. Це не просто шпиталі чи пункти управління боєм, а й безпечні шляхи для піхоти, що ведуть до позицій, починаючись далеко від “кіл-зони” – території, де домінує ворожа авіація.
Підземні тунелі для піхоти нагадують метрополітен, де кожен вихід назовні до позицій є своєрідною “станцією”. Ця концепція прийшла на заміну зовнішнім тунелям із сіток, які раніше використовувалися для маскування фронтових доріг, але виявилися неефективними проти ворожих засобів ураження.
Логістика під землею
Крім людей, під землю вирішили спускати й логістику. Так, тунелі для квадроциклів та наземних роботизованих комплексів (НРК) – це також розробка десантників. Це дозволяє забезпечувати бійців їжею та боєкомплектом, мінімізуючи ризики.
Сучасні безпілотники-спостережники з камерами денного та нічного бачення роблять лінію фронту практично прозорою. Вони виявляють будь-який рух, що стає мішенню для ворожих дронів-камікадзе. Така реальність війни, за прогнозами, триватиме і посилюватиметься.
Прогнози та майбутнє
У Силах оборони прогнозують, що тенденція до розширення підземних фортифікацій триватиме й наступного року. Це є відповіддю на загрози від безпілотників та авіабомб, які нищать позиції та населені пункти. Міністерство оборони України вже збільшило фінансування для землерийної техніки, підтримуючи цю стратегію.
Йдеться про розгалужену систему тунелів в глибині оборони, захищені позиції для пілотів, укриття для нашої піхоти та ланцюжки для їхньої підтримки. Основна ціль — мінімізувати перебування військових на відкритій території, зменшити вразливість наших воїнів під час пересування, обмежити обізнаність ворога про шляхи та періодичність постачання.
— Євген Хмара, Міністр оборони України
Історичні паралелі
Процес занурення позицій під землю отримав назву “в’єтнамізація” фронту, що перегукується з подіями часів війни у В’єтнамі. Відомі катакомби Кучі, що мали 250 кілометрів підземних ходів, були розбудовані партизанами Національного фронту визволення Південного В’єтнаму. Ці фортифікації допомагали протистояти технологіям та вогневій перевазі США, змінивши хід війни, оскільки американські війська не змогли ефективно боротися з противником у цих підземних лабіринтах. Сьогодні це історичний меморіал та туристичний об’єкт.
