США тиснуть на Україну та Європу: як Трамп просуває перемир’я з Росією

Вашингтон активно шукає шляхи прискорення дипломатичного процесу щодо завершення війни Росії проти України. Для досягнення цієї мети американська сторона використовує різноманітні важелі впливу як на Київ, так і на своїх європейських партнерів. За інформацією журналістів, українські військові тимчасово призупинили кампанію ударів по російських нафтопереробних заводах після тиску з боку президента США Дональда Трампа. Паралельно американські посадовці закликають європейські країни пом’якшити публічні заяви про російську загрозу. Про це пише The Wall Street Journal із посиланням на джерела, обізнані з перебігом військових операцій.

Неофіційна пауза в атаках на російські НПЗ

Згідно з інформацією співрозмовників WSJ, неофіційна пауза в атаках на російські нафтопереробні заводи розпочалася на початку минулого тижня. Це співпало із загостренням відносин між Києвом та Вашингтоном. Така пауза може тривати до завершення проміжних виборів у США, а можливо, й довше – до кінця листопада. У середині жовтня українським підрозділам, які здійснюють далекобійні удари, було повідомлено, що кампанію проти НПЗ фактично поставлено на паузу після завершення вже запланованих операцій.

Останньою атакою по російській нафтовій інфраструктурі, за даними видання, став удар 20 жовтня по нафтоперекачувальній станції на трубопроводі «Дружба» в Тамбовській області. До цього українські сили атакували нафтові об’єкти в Санкт-Петербурзі, Рязанській області та великий газовий завод у Сургуті.

Позиція Києва та вимоги Трампа

Офіційно Київ не оголошував про припинення таких ударів. Президент Володимир Зеленський заявив журналістам, що українські військові останніми днями діяли обережніше, але наказу не атакувати російські НПЗ не отримували.

Наші хлопці намагалися бути трохи обережнішими цими днями. Але вони не мають наказу» не бити по таких цілях.

— Володимир Зеленський

За даними видання, Дональд Трамп останніми тижнями вимагав від Зеленського припинити атаки на російські НПЗ, звинувачуючи Україну у зростанні світових цін на пальне. Енергетичні експерти, на яких посилається видання, переважно пов’язують подорожчання з війною США та Ірану. Водночас у Республіканській партії побоюються, що високі ціни на пальне можуть зашкодити кандидатам напередодні проміжних виборів до Конгресу.

Зустріч із Джаредом Кушнером

Окремо на зустрічі із Зеленським в Осло 20 жовтня спеціальний посланець США Джаред Кушнер повторив вимогу Трампа зупинити удари по російських НПЗ. За словами американських посадовців, розмова була дуже напруженою: Кушнер пояснював, що він та Стів Віткофф витрачають значні зусилля на посередництво з Москвою, а 30-денна пауза в атаках могла б стати для України жестом вдячності. Українська сторона, за даними видання, хотіла отримати щось натомість. Зеленський пропонував взаємне енергетичне перемир’я, за якого Росія припинила б удари по українських електростанціях. Серед інших варіантів називали додаткові ракети для систем Patriot або дозвіл використовувати Starlink на території Росії для ураження російських пускових установок. Однак ці пропозиції не знайшли розвитку.

Тиск Вашингтона на європейські країни

Тиск Вашингтона не обмежується лише Україною. За даними Reuters, протягом останніх тижнів представники Пентагону зверталися до кількох країн НАТО із закликом пом’якшити публічну риторику щодо загрози з боку Росії. Серед держав, які отримали такі сигнали, — Литва, Латвія та Естонія. Американські посадовці вважають, що різкі заяви європейських лідерів про Росію можуть підривати безпеку континенту. Зокрема, представник Пентагону Елбридж Колбі під час розмови з балтійським посадовцем закликав не «провокувати» Москву. Як приклад він навів висловлювання європейських політиків про те, що Росія опинилася «загнаною в кут, як щур».

Ми допомагаємо вам. Американці там. Просто не будьте гучними. Не створюйте шуму.

— Один із європейських посадовців

Водночас співрозмовники Reuters наголосили, що ці звернення не мали конфронтаційного характеру. У Пентагоні відмовилися коментувати інформацію, заявивши, що приватні розмови між союзниками залишаються приватними.

Реакція Європи та внутрішні розбіжності

У Європі такі заклики викликають подив. Частина союзників вважає, що відкриті попередження про російську загрозу необхідні, аби пояснювати громадянам потребу в оборонних витратах і підготовці до можливих диверсій. До того ж західні розвідки повідомляють про активізацію прихованих атак Росії на території країн НАТО.

Паралельно з американським тиском у Європі зростає занепокоєння, що Вашингтон і Москва можуть домовитися про майбутнє України та безпеку континенту без участі європейських урядів. Financial Times зазначає, що послаблення санкцій проти Росії, заяви Трампа про відновлення ділових відносин із Москвою та тиск на Київ посилили побоювання європейських столиць. Це вже спричинило розбіжності всередині Європи. Зокрема, прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере та президент Фінляндії Александр Стубб провели телефонну розмову з Владіміром Путіним, не заручившись попередньо спільною позицією ЄС. Ініціативу розкритикували Данія, Італія та Литва, де наголосили, що контакти з Кремлем мають відбуватися на основі узгодженої позиції та чітких вимог.

Європейське представництво у мирному процесі

Водночас європейські країни не мають єдиної відповіді на питання, хто саме повинен представляти континент у майбутніх переговорах. Серед можливих форматів називають групу E3 — Велику Британію, Францію та Німеччину. Однак частина дипломатів побоюється, що таке представництво може відштовхнути менші держави Європи.

Передісторія та майбутні перспективи

Нинішній тиск Вашингтона розгортається на тлі попередньої спроби домовитися про взаємне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі. Наприкінці жовтня Зеленський повідомив, що Україна на три доби зупиняла атаки на російські НПЗ, однак Москва не припинила обстріли українських енергооб’єктів. У результаті енергетичне перемир’я не запрацювало, а Київ заявив про продовження ударів у відповідь.

Паралельно загострюється питання європейського представництва в мирному процесі. Після телефонної розмови Стубба і Стере з Путіним у Європі виникла суперечка щодо того, чи можуть окремі лідери самостійно вести переговори з Кремлем. На цьому тлі аналітики звернули увагу, що Москва намагається посварити європейські країни та послабити їхню спільну позицію напередодні переговорів про завершення війни.

Ще один аспект американської політики — прагнення досягти домовленостей із Москвою, навіть якщо вони викликають занепокоєння союзників. Раніше повідомлялося, що адміністрація Трампа розглядала можливість відновлення економічних контактів із Росією та послаблення обмежень на російські енергоресурси. Водночас у Європі побоюються, що Вашингтон може домовитися з Кремлем за рахунок України, не забезпечивши Києву належних гарантій безпеки.