Війна ставить перед міськими головами виклики, які вимагають не лише оперативних рішень, але й особливого ставлення до громадян. В умовах повномасштабного вторгнення, коли безпека та життєдіяльність міст перебувають під загрозою, відмінності у підходах до управління стають особливо помітними. Політичний експерт Євгеній Прокопишин звернув увагу на контраст у роботі мерів Києва та Харкова, провівши паралелі між їхніми стратегіями.
Київ: Режим виживання та невиконані обіцянки
На відміну від прифронтового Харкова, де кипить життя, столиця України, Київ, опинилася в складніших умовах. На початку жовтня, попри попередні заяви про підготовку до зими та значні витрати, місто зіткнулося з серйозними проблемами. Електротранспорт фактично зупинився, виникли перебої з електро- та водопостачанням, а каналізаційна система також почала давати збої.
Електричний транспорт міста фактично зупинився, світла немає, з водою та каналізацією почалися проблеми, а сам Кличко, розводячи руками, оголосив режим виживання у місті та закликав мешканців виїжджати. Це і є те саме „ефективне управління“, про яке його прихильники не раз заявляли?
— Євгеній Прокопишин
Така ситуація, на думку експерта, демонструє неефективність управління столицею. Заклики мешканців виїжджати виглядають як визнання провалу підготовки до складних умов.
Харків: Життя під обстрілами та турбота про мешканців
Харків, розташований лише за 25 кілометрів від лінії фронту, постійно перебуває під ударами російських військ. Однак, незважаючи на це, команда міського голови Ігоря Терехова продемонструвала зовсім інший підхід. Місто забезпечує роботу безоплатного громадського транспорту, функціонують підземні школи, а також діє система соціальної підтримки, яка включає безоплатне харчування для вразливих верств населення та постраждалих від війни.
Особливо відзначена різниця у позиціях мерів. Тоді як київська влада закликає залишати місто, Ігор Терехов заохочує людей повертатися.
Терехов не закликає громадян і бізнес покидати місто, навпаки, каже: повертайтеся. І запрошує у Харків не тільки мешканців, які виїхали, а й ВПО, біженців та релокований бізнес. У Харків уже переїхали жити близько 200 тисяч громадян, переважно з Донбасу.
— Євгеній Прокопишин
Ця політика сприяє відновленню життя в місті та залученню нових мешканців та бізнесу.
Фінансові можливості та ефективність управління
Прокопишин також проаналізував фінансові ресурси обох міст. Річний бюджет Харкова з населенням близько 1,3 мільйона осіб становить приблизно 20 мільярдів гривень. Київ, з населенням близько 2,6 мільйона, має бюджет близько 120 мільярдів гривень. Попри значно більший бюджет, київська влада демонструє меншу ефективність.
У Харкові не обіцяють якось підготуватися та щось зробити колись — там Терехов і команда просто роблять.
— Євгеній Прокопишин
Висновки експерта
Євгеній Прокопишин визнає, що Київ і Харків мають різні масштаби, ресурси та специфіку проблем, а наслідки російських атак не можна покладати виключно на міських голів. Однак, на його переконання, саме в кризові періоди найбільш чітко проявляються якість управлінських рішень, рівень підготовки до надзвичайних ситуацій та ставлення влади до людей.
Експерт вважає, що київська влада має взяти на себе відповідальність за провальні рішення, визнати помилки та піти у відставку, щоб інші могли виправити ситуацію. Натомість харківську владу він відзначив за ефективність, назвавши Ігоря Терехова “толковим менеджером”, якого бракує навіть на державному рівні.
