Зміни до процедури адмінзатримання військовозобов’язаних: законопроєкт №16139
У Верховній Раді України зареєстровано новий законопроєкт, який може наділити Національну поліцію України повноваженнями затримувати чоловіків та доставляти їх до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Документ, зареєстрований під номером 16139, спрямований на, ймовірно, посилення мобілізаційних процесів у країні.
Суть законопроєкту та його ініціатор
Законопроєкт №16139, поданий народним депутатом Георгієм Мазурашу від партії «Слуга народу», передбачає внесення змін до статті 24 Закону України «Про Національну поліцію». Мета змін – приведення норм щодо можливості адміністративного затримання та приводу громадян до ТЦК та СП у відповідність до Конституції України. Документ був поданий на розгляд 12 жовтня 2026 року.
Наразі текст законопроєкту є недоступним для громадськості. У базі даних Верховної Ради його класифіковано за напрямом «Правова політика». Парламентарі планують переглянути механізми адміністративного затримання та транспортування військовозобов’язаних до ТЦК та СП.
Поточний порядок дій та можливі наслідки
Важливо зазначити, що до ухвалення рішень Верховною Радою, поточний порядок дій правоохоронців залишається без змін. Наразі право здійснювати адміністративне затримання мають виключно представники поліції, у межах норм Кодексу України про адміністративні правопорушення. Приведенням громадян до ТЦК мають займатися співробітники поліції, оскільки представники самих ТЦК та СП не мають таких повноважень.
Оскільки остаточна редакція законопроєкту ще не оприлюднена, прогнозувати конкретні практичні наслідки цих нововведень наразі неможливо.
Інші зміни, пов’язані з мобілізацією
Окрім згаданого законопроєкту, в Україні розглядаються й інші ініціативи, спрямовані на посилення мобілізації та зміну правил бронювання військовозобов’язаних. Відповідно до документів, отриманих народним депутатом Ярославом Железняком, уряд пропонує:
- Скоротити квоти для підприємств щодо бронювання. Зокрема, для оборонно-промислового комплексу (ОПК) та енергетики квоту можуть зменшити зі 100% до 85%.
- Для комунальної сфери квоту можуть знизити з 75% до 60%.
- Працівників, які мають відстрочку за іншими підставами, перестануть враховувати в загальну базу при розрахунку 50% бронювання.
Крім того, планується створення Координаційного центру при Кабінеті Міністрів України за участю представників СБУ, ГУР, СЗР та Нацполіції. Без рекомендації цього центру підприємства не зможуть отримати статус критично важливих або погоджувати підвищені ліміти бронювання.
Проєкт не містить чітких строків, критеріїв та процедури оскарження рішень центру, а також роз’яснень щодо долі вже наданих бронювань. Публічні консультації щодо цих змін не плануються. Міністерства та обласні державні адміністрації мають оновити власні критерії критичності до 20 жовтня.
Відстрочка від мобілізації: нюанси для батьків
Варто пам’ятати, що наявність трьох і більше неповнолітніх дітей не є автоматичною гарантією відстрочки від мобілізації. Згідно з чинним законодавством, вирішальним є факт утримання дітей, а не лише біологічне батьківство чи запис у свідоцтві про народження.
Ключовою підставою для відмови у відстрочці може стати наявність заборгованості зі сплати аліментів, якщо її сукупний розмір перевищує суму щомісячних платежів за три місяці. Для оформлення відстрочки необхідно надати свідоцтва про народження дітей, підтвердження їх утримання та інформацію про відсутність боргів за аліментами. Подати документи можна через застосунок «Резерв+» або Центри надання адміністративних послуг (ЦНАП).
