Українська металургійна галузь зіткнулася з безпрецедентним подвійним тиском. З одного боку, агресивні дії Російської Федерації спрямовані на руйнування ключових виробничих потужностей, а з іншого – Європейський Союз запроваджує обмеження, які скорочують можливості експорту української сталі. Про цю складну ситуацію генеральний директор Групи “Метінвест” Юрій Риженков детально розповів в інтерв’ю авторитетному італійському виданню Corriere della Sera.
Металургія як опора економіки
До початку повномасштабної російської агресії у 2014 році металургійна промисловість відігравала надзвичайно важливу роль в українській економіці. Вона забезпечувала близько 10% валового внутрішнього продукту (ВВП) країни та становила понад 30% всього експорту. Навіть попри значні втрати та руйнування частини підприємств внаслідок бойових дій, ця галузь тривалий час залишалася однією з ключових опор національної економіки.
Цілеспрямовані атаки Росії
Однак останніми місяцями українська металургія стала однією з основних цілей російських ударів. Під обстріли потрапили як підприємства Групи “Метінвест”, так і потужності таких компаній, як “АрселорМіттал Кривий Ріг” та “Інтерпайп”.
Ми зараз оцінюємо масштаби пошкоджень і шукаємо можливості відремонтувати виробничі об’єкти та відновити роботу. Але говорити про конкретні терміни поки зарано: пошкодження серйозні.
— Юрій Риженков
Обмеження від ЄС: додатковий удар
На тлі руйнівних атак з боку Росії, введені Європейським Союзом нові обмеження стали ще одним серйозним ударом для української металургійної галузі. За словами Юрія Риженкова, встановлені для України квоти призведуть до скорочення експорту української сталі до країн Євросоюзу більш ніж на 60% порівняно з показниками минулого року.
Це ще один негативний чинник, що посилює тиск на галузь.
— Юрій Риженков
Блокада портів та критична залежність від ЄС
Ситуацію значно ускладнює тривала блокада українських чорноморських портів. Юрій Риженков наголошує, що через цю блокаду українські виробники позбавлені можливості повноцінно переорієнтувати свої поставки на інші світові ринки. Саме тому доступ до європейського ринку набуває для України критичного значення.
Через блокаду чорноморських портів ми не можемо експортувати продукцію на інші ринки. Тому європейський ринок для нас життєво важливий. Скорочення квот більш ніж на 60% це ще один удар по українській металургії.
— Юрій Риженков
Парадокс підтримки: союзники обмежують, вороги продають
Особливе занепокоєння викликає той факт, що російська сталь, попри війну та санкції, продовжує мати доступ до європейського ринку. Це створює парадоксальну ситуацію, коли українські союзники запроваджують обмеження проти української продукції, тоді як ворог безперешкодно продає свої товари.
Це парадоксальна ситуація: обмеженнями по нас б’ють наші союзники, тоді як наші вороги й далі мають доступ до європейського ринку.
— Юрій Риженков
Така політика, на думку Риженкова, створює суперечність: Європейський Союз надає Україні фінансову допомогу, але водночас обмежує можливості української промисловості самостійно заробляти та підтримувати власну економіку.
З одного боку, ми вдячні за підтримку. З іншого — мені важко зрозуміти рішення, які обмежують можливості України самостійно себе забезпечувати й через які ми змушені знову просити про допомогу. У цьому немає логіки.
— Юрій Риженков
Шлях до інтеграції в умовах війни
Українська промисловість активно підтримує євроінтеграційні прагнення та курс на декарбонізацію. Однак, нинішні реалії війни суттєво обмежують можливості підприємств здійснювати масштабні інвестиції тими ж темпами, що й у мирний час. Тому, на думку Юрія Риженкова, Європейському Союзу необхідно сформувати довгострокову стратегію інтеграції України до спільного ринку. Ця стратегія має враховувати складні умови війни, нагальну потребу у відновленні виробничих потужностей та реальні можливості українських підприємств.
