
11 липня ввечері відійшов у вічність американський сенатор-республіканець Ліндсі Ґрем. Його раптова коротка хвороба забрала життя політика, який десятиліттями відігравав значну роль у формуванні зовнішньої політики Сполучених Штатів. Ліндсі Ґрем був одним із найзапекліших критиків Кремля і, навіть у найнапруженіші моменти українсько-американських відносин, послідовно виступав за надання Україні військової допомоги та посилення санкцій проти Росії.
Життєвий шлях та політична кар’єра
Ліндсі Ґрем народився у 1955 році в містечку Сентрал, що в Південній Кароліні. Його батьки володіли баром, де юний Ліндсі почав працювати ще змалку. У віці 21 року він втратив обох батьків і взяв на себе опіку над своєю 13-річною сестрою. Ґрем став першою людиною у своїй родині, яка здобула вищу освіту в коледжі, а згодом отримав юридичну освіту. Його військова служба як юриста у Повітряних силах США справила значний вплив на його погляди щодо міжнародної безпеки, ролі американської армії та необхідності протистояти авторитарним режимам.
Перед тим, як стати сенатором, Ліндсі Ґрем протягом восьми років представляв інтереси Південної Кароліни у Палаті представників. До Сенату США його обрали у 2002 році. Важливим політичним наставником та союзником Ґрема був сенатор Джон Маккейн. Їх об’єднували спільні погляди на необхідність сильної американської армії, активну зовнішню політику та жорстке ставлення до Кремля.
Невтомний критик Росії
Ліндсі Ґрем вважав Росію загрозою міжнародній безпеці задовго до повномасштабного вторгнення в Україну. Після російсько-грузинської війни 2008 року він був серед сенаторів, які закликали запровадити санкції проти Москви. На його думку, це вторгнення становило небезпеку не лише для Грузії, але й для інших молодих демократій, що виникли після розпаду Радянського Союзу.
Після анексії Криму у 2014 році Ґрем вимагав заморозити активи осіб, відповідальних за цю дію, посилити економічний тиск на Москву та надати Україні зброю. Він різко критикував адміністрацію Барака Обами за, на його думку, недостатню військову підтримку Києва. Після підписання Мінських домовленостей він заявляв, що Україну позбавили необхідних засобів для продовження боротьби.
Путін перемагає, ми програємо.
— Ліндсі Ґрем
У грудні 2016 року, разом з іншими американськими сенаторами, Ліндсі Ґрем відвідав українських військових на Донеччині. Звертаючись до них, він наголосив:
Ваша війна — це і наша війна.
— Ліндсі Ґрем
Реакція на повномасштабне вторгнення
З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Ліндсі Ґрем став одним із найжорсткіших критиків Володимира Путіна серед американських політиків. На восьмий день війни сенатор висловив надію, що хтось у Росії зрозуміє шкоду, яку Путін завдає своїй країні, і зупинить його. Ця заява викликала критику з боку представників обох американських партій, а адміністрація Джо Байдена змушена була наголосити, що не підтримує насильницьку зміну влади в Росії. Москва, у свою чергу, назвала слова Ґрема закликом до тероризму.
У травні 2023 року, під час візиту до Києва, сенатор зустрівся з Президентом України Володимиром Зеленським. Після публікації відредагованого відео їхньої розмови, у Росії було відкрито кримінальну справу проти Ґрема, і його оголосили в розшук.
Ліндсі Ґрем був одним з ініціаторів резолюції із закликом визнати Росію державою-спонсором тероризму. Сенат одноголосно підтримав цей документ, проте адміністрація Байдена не втілила його в життя. Згодом Ґрем запропонував запровадити мита до 500% для країн, які продовжують купувати російську нафту, газ та інші товари, фінансуючи таким чином війну. На його думку, держави, що підтримують російську військову машину, мають заплатити високу економічну ціну. Хоча цей законопроєкт отримав підтримку багатьох республіканців і демократів, він так і не був ухвалений.
Ґрем також наполягав на необхідності передати Україні ракети великої дальності Tomahawk. Він вважав, що тиск, який чинився, був недостатнім для того, аби змусити Володимира Путіна припинити масовані атаки та розпочати справжні переговори.
Будь-які переговори, які винагороджують агресію, призведуть до катастрофи у світі. Навпаки, сильна та незалежна Україна зробить світ стабільнішим. Час має вирішальне значення.
— Ліндсі Ґрем
Відносини з Дональдом Трампом та підтримка України
Відносини Ліндсі Ґрема з Дональдом Трампом пройшли через різні етапи. Під час президентської кампанії 2015 року Ґрем характеризував Трампа як расиста, ксенофоба та людину, яка не представляє Республіканську партію. У відповідь Трамп публічно ображав сенатора. Однак, після перемоги Трампа, Ґрем поступово став одним з його найближчих політичних союзників, і, за словами колег, міг зателефонувати президентові практично будь-коли.
Попри зближення з Трампом, Ґрем не відмовився від підтримки України. Він не поділяв ізоляціоністських поглядів частини руху MAGA та продовжував наголошувати, що перемога Росії завдасть шкоди інтересам Сполучених Штатів. Навіть після неоднозначної зустрічі Трампа і Зеленського у Білому домі в лютому 2025 року та погіршення відносин між президентами, Ґрем виступав за подальшу допомогу Києву. Він намагався використати свій особистий доступ до Трампа, щоб переконати його посилити тиск на Москву, підтримати постачання зброї Україні та схвалити нові санкції.
За кілька днів до своєї смерті Ліндсі Ґрем відвідав Київ і поспілкувався з українськими журналістами. Сенатор висловив думку, що Дональд Трамп почав виявляти більшу прихильність до України, оскільки його вразили успіхи українців на полі бою та їхня здатність чинити опір значно сильнішому противникові. За словами Ґрема, особливе враження на президента США справили українські військові технології.
Гадаю, президент Трамп любить переможців. І він бачить Україну саме серед переможців. Те, що президент Трамп побачив в Україні, справило на нього сильне враження. Україна чинить на Росію дуже серйозний тиск.
— Ліндсі Ґрем
Ліндсі Ґрем залишався одним із найвпливовіших друзів України в Республіканській партії. Він підтримував Київ задовго до повномасштабного вторгнення, виступав за надання зброї, вимагав жорстких санкцій проти Росії та намагався переконати Дональда Трампа, що перемога України відповідає інтересам Сполучених Штатів.
