Україна знову в стані напруженого очікування. Ніч проти 24 травня стала однією з найстрашніших для Києва з початку повномасштабного вторгнення. Наймасштабніша за весь час атака, що поєднала в собі ракети та безпілотники, сколихнула столицю. Ворожий вогонь не оминув жодного району, завдавши ударів по житлових кварталах, культурних та державних установах, зокрема по будівлі МЗС, опера, музеях та монастирях. Додатковий жах викликала атака міжконтинентальною ракетою «Орешнік» по Київщині. Чому ворог обрав саме такі цілі? Чи змінилася тактика ударів? Чому деякі ракети та «Шахеди» досягли своїх цілей? І найголовніше – чи здатна Росія найближчим часом повторити подібний напад? На ці запитання ТСН.ua відповів військовий експерт Олег Жданов.
Загроза повторення: Коли чекати нової атаки?
На думку Олега Жданова, загроза повторних масованих атак по столиці залишається надзвичайно високою. Однак, він зазначає, що між такими атаками може бути певна пауза. Росіяни, схоже, витримали майже двотижневу перерву між попереднім великим ударом по Києву та атакою 24 травня. Цього разу ворог, за словами експерта, зібрав усі наявні сили, застосувавши практично всі типи ракет, які перебувають на озброєнні російської армії, включно з міжконтинентальною балістичною ракетою.
«Можливість повторів є. Просто інтервал між такими ударами може бути більший. В принципі, вони майже два тижні витримали між останнім масовим нальотом на Київ і цією атакою. Причому в цю атаку вони зібрали все, що вони змогли зібрати», – наголошує Жданов.
Нова тактика ворога: Чому ракети досягли цілей?
Експерт зазначає, що російські війська постійно вдосконалюють тактику своїх атак. Якщо раніше вони комбінували дрони з ракетами, то тепер ми спостерігаємо одночасний запуск різних типів ракет з кількох напрямків. Цього разу ракети фактично «облітали» Київ, намагаючись зайти на місто одночасно з різних боків. Такий підхід значно ускладнив роботу української протиповітряної оборони.
«Вони удосконалюють сам хід цього удару в тому сенсі, що ракети облітали Київ цього разу з різних сторін і намагалися зайти на місто одночасно з кількох сторон», – пояснює військовий експерт.
Крім того, Росія все частіше концентрує свої атаки на окремих містах. Після численних ударів по Дніпру, цього разу Київ опинився під цілодобовим обстрілом. «Цього разу вони вже не просто змішували дрони з ракетами, тут вже і різні типи ракет летіли майже одночасно і застосована тактика ударів з різних сторін одночасно по всьому місту», – зазначає він.
Дефіцит боєзапасу: Слабка ланка української ППО
Олег Жданов наголошує, що проблема полягає не в роботі українських військових, а в дефіциті боєзапасу до систем протиповітряної оборони. Особливо складною була ситуація з балістичними ракетами, оскільки Україні бракує протиракет для таких комплексів, як Patriot. Експерт нагадує про слова колишнього президента США Дональда Трампа щодо обмежених запасів таких ракет після війни в Перській затоці.
«Ми, на жаль, гірше виступили в плані протиповітряної оборони, особливо по ракетах. Не тому, що ми там погано стріляємо, а тому, що у нас дуже обмаль боєзапасу для наших зенітно-ракетних комплексів», – констатує Жданов.
Він також припускає, що через нестачу ракет до систем IRIS-T, NASAMS та інших, цього разу вдалося збити менше крилатих ракет, ніж під час попередніх атак. «Ефективність була нижча, але в основному через наявність протиракет для наших комплексів. Повтор, на жаль, буде», – попереджає експерт.
Політична та соціальна мета: Залякати Україну та Захід
Головна мета нинішнього удару, на переконання Жданова, не була військовою. Кремль переслідував політичні та соціальні цілі – залякати як Україну, так і Захід. Росія прагнула показати європейським країнам свою готовність застосовувати будь-які засоби ураження, зокрема ракети «Орешнік».
«Мета цього нальоту не військова. Мета цього нальоту політична і соціальна. По-перше продемонструвати Заходу, що вони готові бити будь-якими засобами вогневого ураження», – пояснює Жданов.
Окремою ціллю могли бути урядові будівлі, як-от Верховна Рада чи Офіс Президента на Банковій. Удар по них мав би величезний інформаційний ефект, ставши своєрідною «інформаційною бомбою».
«Вони хотіли ще показати, щоб вони по центрах прийняття рішення, якби вони влучили в будівлю Верховної Ради, в будівлю президентську на Банковій — це мала би ефект такої бомби, скажімо так, інформаційної», – говорить експерт.
Втім, фактичних вибухів в урядовому кварталі не сталося. Натомість значних пошкоджень зазнали цивільні об’єкти – ринки на Подолі та Лук’янівці, а також житлові будинки. Удари по житловій забудові – це частина тактики залякування. Росіяни навмисно запускають дрони на мінімальній висоті, що збільшує ризик влучань у багатоповерхівки.
«Це залякування. Чим більше жертв, тим страшніше населенню переживати наступний такий удар. А погрози, що він буде, я думаю, як лунали, вони так і будуть лунати», – підсумовує військовий експерт.
Російська пропаганда і залякування
Тим часом Росія фактично анонсувала нові удари по Києву. Міністерство закордонних справ РФ закликало іноземців якнайшвидше покинути українську столицю, а мешканцям міста – не наближатися до об’єктів військової та адміністративної інфраструктури. Як привід для нових ударів російське відомство назвало атаку по Старобільську, заявивши, що це «переповнило чашу терпіння».
У МЗС РФ стверджують, що російська армія переходить до «послідовного нанесення ударів» по підприємствах українського військово-промислового комплексу в Києві, а також має намір бити по так званих «центрах ухвалення рішень» та командних пунктах на території України.
Такі заяви – це частина інформаційної війни та спроба залякати українців. Експерти аналізують терміни можливої нової комбінованої атаки РФ, вивчаючи логіку ворога. Але одне залишається зрозумілим: Україна має бути готова до будь-яких сценаріїв. Ми не зламаємося, бо боремося за свою свободу та незалежність!
