Світ став свідком тривожного скандалу, що розгорнувся навколо Польщі, яка опинилася в епіцентрі гучної заяви від Amnesty International. Правозахисники висловлюють серйозне занепокоєння щодо ймовірної участі Польщі у примусових депортаціях громадян України зі Сполучених Штатів Америки. Їхні заклики лунають гучно: зупинити сприяння поверненню людей до країни, де триває війна.
Польща: Медіа-центр депортаційних дебатів
Останнім часом Польща все частіше з’являється у заголовках новин, пов’язаних із депортацією українців. І справа не лише у висилках з території самої Польщі. Країна, яка сама стала прихистком для мільйонів українських біженців, тепер виступає, за даними правозахисників, посередником у процесі депортацій українців зі США.
Amnesty International прямо звинувачує Польщу у сприянні депортаціям українців зі Сполучених Штатів, зокрема, використовуючи аеропорт у місті Жешув як транзитний пункт. Ця інформація викликала хвилю обурення та занепокоєння у міжнародної спільноти.
Заклик до совісті та міжнародного права
Правозахисні організації Amnesty International та Human Rights First об’єднали зусилля, виступивши зі спільною заявою. Вони рішуче закликають Польщу припинити будь-яке сприяння депортаціям українців та відмовитися від приймання рейсів зі США, на борту яких знаходяться депортовані громадяни України.
За даними правозахисників, у період з листопада 2025 року по березень 2026 року Міграційна та митна служба США (ICE) здійснила кілька депортацій, використовуючи польську територію. В результаті цих операцій понад 50 громадян України були примусово повернені на Батьківщину. Це викликає глибоке обурення, адже Україна перебуває в стані війни, і відправлення людей туди є надзвичайно небезпечним.
«Насильницька передача українців у зону активних бойових дій, де ракети б’ють по всій країні, шокує совість і порушує міжнародне право», — емоційно заявила генеральна директорка та президентка організації Human Rights First Узра Зейя. Її слова підкреслюють кричущість ситуації та необхідність негайного втручання.
Польща: Реакція та контраргументи
Amnesty International та Human Rights First надіслали листа до польського уряду з викладенням своїх занепокоєнь. Однак, не отримавши відповіді, правозахисники вирішили оприлюднити цю інформацію, сподіваючись на публічний розголос та тиск громадськості.
З боку польської влади пролунала така відповідь: «Польща не має угоди чи домовленості зі Сполученими Штатами щодо депортацій. Це внутрішня справа двох країн — України та США», — заявила прессекретарка Міністерства внутрішніх справ Польщі Кароліна Галецька. Вона також додала, що Польща «просто перевіряє» українців, яких депортують додому, на предмет того, чи мають вони право перебувати у Польщі. Це формулювання викликає питання щодо реальних намірів та механізмів.
Віцепрезидент аеропорту Ряшів-Ясьонка Бартош Горський відмовився коментувати депортаційні рейси та не надав відповідей щодо причетності до цього польського уряду. Це створює атмосферу непрозорості та підозр.
Політика депортацій: Витоки та наслідки
З моменту, коли Дональд Трамп обійняв посаду президента США, кількість затримань та депортацій з країни значно зросла. Правозахисні організації стверджують, що ця політика порушує базові правові процедури та свободу слова, підриваючи основи демократичних суспільств.
Останній рейс з депортованими зі США українцями приземлився у Жешуві 30 квітня. Хоча точна кількість депортованих невідома, сам факт такого рейсу викликає серйозні запитання.
Правозахисники наголошують: США не повинні відправляти українців до України, де існує реальна загроза життю. «Польська влада має розслідувати ці інциденти, встановити місцеперебування постраждалих та забезпечити їм захист від примусового повернення, гідне поводження та ефективний засіб правового захисту», — підкреслила директорка Amnesty International Poland Анна Блащак-Банасяк. Це заклик до відповідальності та дотримання прав людини.
Депортації з Польщі: Приклади та застереження
Варто зазначити, що Польща і до цього часто депортувала українців додому. Наприклад, наприкінці квітня з Польщі примусово депортували 37-річного громадянина України. Чоловік приїхав на автомобілі до дитячого садка у стані сильного алкогольного сп’яніння, перевозячи у машині свого 11-річного сина. Тест показав понад 2 проміле алкоголю в його крові. Його затримали та інкримінували керування транспортним засобом у стані сп’яніння та створення загрози для життя дитини, що призвело до рішення про депортацію.
Інший випадок стався у середині квітня 2026 року. У Польщі заарештували та депортували до України 33-річного українця, якого зупинили за кермом. Виявилося, що чоловік мав три чинні судові заборони на керування транспортом, а його водійські права були анульовані. Крім того, він перебував у стані алкогольного сп’яніння (майже пів проміле). Разом з ним в машині перебувала 39-річна пасажирка, у якої знайшли мефедрон. Жінку затримали, але вона погодилася на 6 місяців громадських робіт та сплатила штраф.
Ці випадки, хоч і пов’язані з правопорушеннями, підкреслюють, що депортаційна політика в Польщі є активною. Однак, ситуація з депортаціями українців зі США через Польщу набуває особливого, набагато серйознішого виміру, адже вона стосується безпеки людей в умовах війни.
Важливі теми, що потребують уваги:
- Права біженців: Особлива увага до захисту прав українців, які шукають притулку.
- Міжнародне право: Недопустимість порушення конвенцій та угод щодо захисту прав людини.
- Відповідальність: Заклик до США та Польщі нести відповідальність за долю депортованих.
- Прозорість: Вимога відкритого та чесного розслідування ситуації.
Ситуація навколо депортацій українців через Польщу вимагає негайного вирішення. Міжнародна спільнота, правозахисні організації та уряди країн повинні об’єднатися, щоб забезпечити безпеку та гідність кожного українця, де б він не перебував.
