Кадрові маніпуляції у Кремлі: Путін продовжує терміни лояльних силовиків
Володимир Путін продовжує практику ручного управління віком держслужбовців, що спрямована на збереження його найближчого оточення на ключових посадах. Черговим прикладом цієї стратегії стало продовження повноважень голови Слідчого комітету Російської Федерації Олександра Бастрикіна до 7 серпня 2027 року.
Олександр Бастрикін: Подовження терміну служби попри вікові обмеження
Олександр Бастрикін очолює Слідчий комітет РФ з 2010 року. У серпні 2026 року йому виповниться 73 роки, що перевищує стандартний обов’язковий пенсійний вік. Проте, ще у березні 2021 року Володимир Путін підписав закон, який скасовує обов’язковий пенсійний вік для високопосадовців, призначених президентом, дозволяючи їм обіймати посади після 70 років.
Більше того, у жовтні 2024 року Кремль вніс зміни до іншого закону. Відповідно до цих змін, службовець Слідчого комітету може перебувати на посаді до 65 років. Спочатку ці зміни були запроваджені виключно для того, щоб утримати Бастрикіна на цій позиції до досягнення ним 70-річного віку.
Стратегія Путіна: збереження лояльності через кадрові рішення
На думку аналітиків, подібні кадрові маніпуляції свідчать про прагнення глави Кремля втримати старіючий склад лоялістів на ключових напрямках. Неодноразове продовження Путіним терміну повноважень Бастрикіна, ймовірно, вказує на намір Путіна продовжувати використовувати керівництво Бастрикіна Слідчим комітетом для підтримки ескалації кампанії з націоналізації російських економічних активів та збереження пріоритетів Путіна у сфері внутрішньої правоохоронної діяльності.
Контекст війни та мобілізації
Нагадаємо, за даними Інституту вивчення війни (ISW), президент Росії Володимир Путін продовжує встановлювати нереалістичні терміни для захоплення Донецької області, що свідчить про його нерозуміння реалій поля бою. Зокрема, керівництво РФ ставить за мету взяти під контроль міста Костянтинівка, Слов’янськ і Краматорськ, які входять до укріпленої оборонної лінії “Фортечний пояс”. З 2022 року Кремль уже ставив численні терміни для цієї мети, проте жоден із них не був виконаний. На тлі сповільнення просування на фронті нові дедлайни залишаються відірваними від реальності.
Водночас, за інформацією ЗМІ та українського керівництва, Кремль готується до нової хвилі мобілізації приблизно 300 тисяч військовослужбовців. Оголошення про це планують після вересневих виборів до Державної Думи, зокрема, для посилення позицій на Донбасі.
Аналітики зазначають, що Путін продовжує вірити у перемогу попри удари по російському тилу. Видання The New York Times припускає, що у разі недосягнення повного контролю над регіоном до осені 2027 року може зрости ймовірність переговорів.
Інші події
У російському Краснодарському краї та Ростовській області було зафіксовано атаки безпілотників.
