Кремлівська риторика проти реальності поля бою
Попри заяви російського керівництва про масштабний наступ та значні територіальні здобутки, аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) фіксують зовсім іншу картину на фронті. Згідно з їхніми даними, російські війська не тільки не просуваються на багатьох напрямках, але й втрачають раніше зайняті позиції.
Володимир Путін, відвідавши один із командних пунктів Об’єднаного угруповання військ РФ 16 жовтня, заявив про захоплення близько 6500 квадратних кілометрів української території та 310 населених пунктів від початку 2026 року. Він стверджував, що російська армія продовжує “впевнено просуватися вздовж усієї лінії фронту”. Начальник російського Генштабу Валерій Герасимов підтвердив ці слова, відзвітувавши про захоплення понад 1800 квадратних кілометрів та 92 населених пунктів лише від 1 вересня.
Однак, за даними ISW, ці цифри кардинально відрізняються від реальної ситуації. Від 1 січня 2026 року російські війська захопили приблизно 100 квадратних кілометрів та 69 населених пунктів. Більше того, з початку вересня окупанти зазнали чистих територіальних втрат у розмірі 122 квадратних кілометрів. Аналітики зазначають, що з початку жовтня російська армія в середньому втрачала близько семи квадратних кілометрів території щодня, що прямо суперечить заявам про безперервне просування.
Розбіжності у північних областях
Окрему увагу ISW приділили повідомленням російського командування щодо північних областей України. Герасимов заявив про завершення оточення українських підрозділів на півночі Харківської області, захоплення 461 квадратного кілометра та 28 населених пунктів. Однак жодних доказів на підтвердження цих тверджень російська сторона не надала. ISW нагадує, що подібні заяви з’являлися з 3 вересня, але наявні дані їх не підтверджують, а українські офіційні джерела їх спростовували.
Командувач російського угруповання військ «Північ» Євгеній Нікіфоров стверджував, що так звана “смуга безпеки” вздовж кордону простягається понад 600 кілометрів, із яких 465 – під контролем РФ. Натомість, ISW має докази російського контролю лише над приблизно 205,77 квадратного кілометра прикордонної території на дослідженій ділянці. Нікіфоров також заявив про захоплення понад 3000 квадратних кілометрів на Харківщині від березня 2024 року. За оцінками ISW, лише з початку 2026 року окупанти захопили в Харківській області 114,66 квадратного кілометра та п’ять населених пунктів.
Схожі розбіжності зафіксовано й на Сумщині. Російське командування заявляло про захоплення понад 300 квадратних кілометрів та 14 населених пунктів упродовж літа та осені. Водночас аналітики підтверджують захоплення приблизно 99,1 квадратного кілометра від початку року.
Донецька область: масштабна дезінформація
Одні з найбільших розбіжностей між російськими заявами та оцінками ISW стосуються Донецької області. Герасимов стверджував, що від початку вересня російська армія захопила там близько 500 квадратних кілометрів та 23 населені пункти. Путін заявив, що під контролем України залишається лише 2748 квадратних кілометрів, тобто трохи більше ніж 10% території області.
Проте, за оцінками американських аналітиків, українські війська продовжують контролювати близько 5530 квадратних кілометрів, або 20,4% Донецької області. Від 1 вересня російська армія захопила три населені пункти, але загалом втратила приблизно 198,28 квадратного кілометра території.
Заяви про просування в районі Костянтинівки, Дружківки та Краматорська також не підтверджуються. Герасимов стверджував, що після нібито захоплення Костянтинівки в липні, окупанти взяли під контроль Олексієво-Дружківку та увійшли до південно-східної та південно-західної частин Дружківки. Проте ISW зафіксував присутність українських військових у західній частині Костянтинівки ще 10 жовтня. Доказів проникнення російських військ до Олексієво-Дружківки аналітики не виявили. За їхніми оцінками, окупанти перебувають щонайменше за 12 кілометрів від Дружківки та за дев’ять кілометрів від Краматорська.
Не підтвердилися й заяви про захоплення Добропілля. Герасимов приписав взяття міста кільком російським підрозділам. Однак ISW не виявив доказів просування російських військ на північ від Добропілля або встановлення контролю над містом. Українські військові також неодноразово спростовували повідомлення про закріплення окупантів у Добропіллі.
Запорізький напрямок: завищені амбіції
Російське керівництво також перебільшило свої територіальні здобутки на Запорізькому напрямку. Путін заявив, що Україна контролює лише 16,5% Запорізької області. Водночас, за підрахунками ISW, під українським контролем залишається приблизно 24,6% території регіону.
Герасимов повідомив про нібито захоплення Малокатеринівки та заявив, що російські війська перебувають за п’ять кілометрів від південних околиць Запоріжжя. Однак аналітики встановили, що найближчі підтверджені російські позиції розташовані щонайменше за 20,95 кілометра від міста.
Російський Генштаб також заявив про захоплення понад 180 квадратних кілометрів та десяти населених пунктів на сході Запорізької області від початку вересня. За оцінками ISW, за цей період російська армія захопила 104,5 квадратного кілометра та вісім населених пунктів. При цьому підтверджені російські просування залишаються за кілька кілометрів від названих сіл.
Російське командування стверджувало, що окупанти ведуть бої в Оріхові та захопили Новопавлівку й Новоандріївку. Однак 15 жовтня український 17-й армійський корпус повідомив, що Новоандріївка залишається під контролем Сил оборони.
Інформаційна кампанія Кремля: навіщо Путіну “перемоги”?
На думку американських аналітиків, регулярні заяви російського керівництва про масштабні територіальні здобутки є частиною ширшої інформаційної кампанії Кремля.
Перебільшені заяви російських високопоставлених військових чиновників про просування Росії є частиною ширших зусиль когнітивної війни, спрямованих на хибне зображення російського просування по полю бойових дій, таким чином, що Україна та її західні партнери повинні капітулювати перед вимогами Росії щодо переговорів.
— Аналітики ISW
В ISW наголошують, що Путін, Герасимов та інші високопоставлені російські командувачі суттєво перебільшують військові успіхи щонайменше раз на місяць від початку 2026 року. Водночас, за оцінкою Інституту, російські війська не досягають поставлених оперативних і стратегічних цілей.
Москва намагається використати перебільшені повідомлення про просування військ як інструмент тиску на Україну та її західних партнерів. Кремль прагне переконати їх погодитися на російські умови переговорів, які передбачають повне захоплення укріпленого поясу українських міст на Донеччині. Проте, аналітики вважають, що російська армія досі не змогла захопити ці оборонні рубежі й навряд чи здатна досягти цього військовим шляхом.
На ситуацію впливають, зокрема, українські контрнаступальні дії під час операції «Вівальді» на північ від Лимана та на Олександрівському напрямку. Речник Третього армійського корпусу Олександр Бородін зазначав, що внаслідок цієї операції українські військові звільнили понад 270 квадратних кілометрів території та зруйнували плацдарм, який російська армія тривалий час намагалася створити для оточення Слов’янсько-Краматорської агломерації.
