Внутрішні суперечності та ілюзії Путіна
Президент Російської Федерації Володимир Путін, занурившись у власний світ, вважає безкінечну війну єдиним шляхом для продовження будь-якого процесу. Таку думку висловив керівник аналітичного центру «Ділова столиця» Вадим Денисенко.
Коли ми аналізуємо дії Путіна, ми маємо розуміти одну річ: національна ідея Росії від 2024 року (вибори президента) зводиться до формули: Путін має жити максимально довго і максимально комфортно і померти в кріслі президента якомога пізніше. Зараз складається така ситуація, що Путін вважає, що йому для збереження безкінечної влади необхідно проводити безкінечну війну, яка має розширюватися.
— Вадим Денисенко
Після бунту, ініційованого Євгеном Пригожиним, Путін усвідомив, що російські еліти настільки його бояться, що готові миритися з будь-якими його діями. Він перебуває в ілюзії, що еліти будуть пасивно спостерігати за занепадом економіки та втратою власних можливостей.
Управлінська модель Путіна: конкуренція та контроль
Управлінська модель Путіна базується на існуванні приблизно 20-30 недоторканних осіб з його найближчого оточення. Однак, ці особи позбавлені можливості будувати власні, незалежні управлінські структури. На сьогодні гарантами безпеки Путіна є Федеральна служба охорони (ФСО) та Федеральна служба безпеки (ФСБ).
Для запобігання можливим палацовим переворотам, Путін свідомо створив у ФСБ три конкуруючі вертикалі, очолювані Бортниковим, Корольовим та Ткачовим.
І він живе в ілюзії, що еліти будуть вічно дивитися на те, як обвалюється економіка і вони втрачають можливості. Його управлінська модель полягає в тому, що є умовних 20-30 недоторканних людей з найближчого оточення, які, в той же час, не можуть побудувати власні недоторканні вертикалі. На сьогодні ми маємо ситуацію, коли гарантами безпеки Путіна є ФСО та ФСБ, в якому Путін свідомо утворив три конкуруючі вертикалі (Бортнікова, Корольова та Ткачова).
— Вадим Денисенко
Така структура покликана забезпечувати, щоб кожна з вертикалей доповідала Путіну про діяльність своїх конкурентів. Це робить будь-які спроби державного перевороту вкрай складними, особливо на тлі повної політичної несамостійності армії.
Путін як проблема для всіх
На думку Денисенка, Володимир Путін стає проблемою не лише для внутрішніх еліт, але й для міжнародних партнерів, включаючи Китай, а також для США та ЄС, які не бачать ефективних механізмів протидії йому.
Ситуація складається так, що Путін стає проблемою для всіх: для внутрішніх еліт, для партнерів, включно з Китаєм. І Путін стає проблемою для США та ЄС, які не можуть нічого йому протиставити. І в той же час зараз нема потенціалу ні в кого для того, щоб його змістити. Але така ситуація не може тривати вічно. Процеси запущені і вони мають всі шанси почати рухатися в більш прискореному темпі.
— Вадим Денисенко
Однак, хоча нинішній момент не демонструє потенціалу для зміни влади, така ситуація не може тривати нескінченно. Денисенко вважає, що запущені процеси мають всі шанси прискоритися.
Інші погляди на стратегію Кремля
Раніше керівник програми з вивчення Росії в Інституті національних стратегічних досліджень Аркадій Мільман висловлював думку, що нинішня стратегія Кремля спрямована на виграш часу та подолання складного періоду. Він зазначив, що Росія стикається з низкою серйозних викликів, включаючи наслідки ударів по нафтопереробних заводах, економічні труднощі та відсутність значного просування на полі бою.
