Масштабні пошкодження та спроби відновлення

Ракетний удар, що стався поруч зі станцією метро «Чернігівська», призвів до значних пошкоджень. На щастя, ніхто з людей не постраждав. Проте, внаслідок атаки паралізовано роботу столичної підземки на відкритій ділянці червоної гілки. Відновити роботу станції за добу не вдалося через масштаб руйнувань.

Міська влада працює над якнайшвидшим відновленням руху. За словами представників столичної мерії, роботи планують завершити до кінця дня або до ранку наступного дня. До відновлювальних робіт залучено понад 70 фахівців. Вже проведено очищення території від уламків та битого скла, триває ремонт колій та контактної рейки, а також відновлення електропостачання та систем управління рухом.

Хоча точні терміни відновлення роботи наразі не називаються, відомо, що у випадку запуску поїзди курсуватимуть від станції «Лісова» без зупинки на «Чернігівській».

Експертна оцінка відновлення та альтернатив

Дмитро Беспалов, експерт з транспортного планування, зазначає, що наземна частина станції метро не повинна стати серйозною перешкодою для швидкого відновлення, оскільки її інфраструктура не є надто складною.

Щодо пошкодження рейок метрополітену, то, наприклад, „Укрзалізниця“ відновлює їх доволі швидко. Також швидко можна відновити контактну мережу, якщо вона пошкоджена та потребує заміни. Можна організувати й ремонт пошкодженої платформи станції метро, використавши для тимчасового розміщення металеві листи, хоча це радше протиаварійні роботи, бо потрібно буде відновлювати пошкоджений бетон. Тому мені здається, що станцію швидко відновлять і запустять рух.

— Дмитро Беспалов, експерт з транспортного планування

Для покращення транспортного сполучення влада тимчасово збільшила кількість автобусів на маршрутах № 1-М та № 118, зокрема, на маршрут № 1-М додали ще 15 автобусів. Однак, цього транспорту відверто бракує, щоб впоратися з пасажиропотоком, особливо у вечірні години, коли тисячі киян повертаються додому. Це призводить до утворення величезних черг на автобуси, як, наприклад, на станції метро «Дарниця».

Неефективність автобусів як заміни метро

Дмитро Беспалов пояснює, чому комунальні автобуси не можуть повноцінно замінити метрополітен.

Ми порахували: якщо метрополітен возить у пікові години максимальну кількість людей, які щільно розміщені у вагонах, то на червоній гілці виходить 10–15 тисяч пасажирів, які перетинають Дніпро. А в автобусі їде приблизно 100 людей. Ділимо й можемо зрозуміти, який інтервал має бути між автобусами, щоб вони возили пасажирів у режимі метро, а він там має бути кожні 20 секунд! Тобто технічно просто неможливо організувати такий інтервал руху автобусів — вони навіть не встигатимуть висаджувати пасажирів. Тож логіка тут проста: автобуси не впораються з попитом на метрополітен у жодному разі, лише покриють якусь певну частину.

— Дмитро Беспалов, експерт з транспортного планування

Вразливість метро та пропозиція використання маршруток

Експерт також наголошує на вразливості метрополітену як централізованої системи перевезень, яка є зручною мішенню для ворожих атак.

Відкрита гілка метрополітену — це централізована система перевезень, яку ворогові дуже зручно нищити, адже вона, як на долоні. Ворог може бити по тягових підстанціях, або ж загалом по електриці, або ж по наземних станціях, як у цьому разі з „Чернігівською“. Невідомо, чи спеціально Росія обрала цю станцію — їхню логіку важко зрозуміти. Але проблема в тому, що рух на відкритій ділянці росіяни можуть у будь-який момент зупинити. Як цьому протидіяти — важко сказати. Як варіант, децентралізовано організувати роботу транспорту на випадок повторення таких атак.

— Дмитро Беспалов, експерт з транспортного планування

Саме тому, на думку Дмитра Беспалова, місто може врятувати використання маршруток. Хоча раніше він був категорично проти їх роботи у столиці, зараз він бачить у них потенційне рішення.

Маршрутки — найбільш неефективний спосіб перевезення пасажирів, ще один такий просто важко вигадати. Але як виявляється, не під час війни. Саме зараз цей неефективний, ганебний спосіб перевезення пасажирів може виявитися кращим варіантом для міста, передусім через його масовість. А якщо до цього залучити всі ті види маршруток, які були в Києві до „Богданів“ — „спринтери“ та мікроавтобуси, — то вони можуть стати реальним виходом у питанні перевезення людей через Дніпро.

— Дмитро Беспалов, експерт з транспортного планування

Він підкреслює, що, попри всі недоліки, маршрутки здатні протистояти ворожим атакам завдяки своїй масовості.

Через масовість маршруток їх неможливо знищити. Зараз місто намагається вирішити питання великими автобусами, але вони не є варіантом навіть для людей, які готові й можуть платити. До того ж в автобусах їздить дуже багато пільговиків. А маршрутки, за всіх своїх мінусів, окрім того, що заробляють, дійсно можуть перевозити пасажиропотік, який утворився через зупинку роботи метро. Я б це назвав „хаос проти хаосу“. До речі, маршрутки нас рятували під час коронавірусу, коли держава фактично заборонила користуватися громадським транспортом, а маршрутки їздили й перевозили людей. Наразі це єдиний варіант, який дозволяє нам усім рухатися містом.

— Дмитро Беспалов, експерт з транспортного планування

Наслідки ракетного удару

Нагадаємо, в ніч проти 19 жовтня Росія атакувала Київ ракетами та дронами. Внаслідок обстрілу загинула 21-річна дівчина, ще восьмеро людей дістали поранення, четверо з них госпіталізували. У Деснянському районі уламки пошкодили медзаклад та станцію метро «Чернігівська», зокрема колії та контактну рейку. Через це червона лінія метро працює лише від «Академмістечка» до «Дарниці», а станції «Чернігівська» та «Лісова» тимчасово зачинені.

Т.в.о. начальника КМВА Андрій Ткачов заявляв, що точні терміни повного відновлення руху наразі спрогнозувати неможливо.