Росія активно змінює тактику ударів по Україні, дедалі частіше застосовуючи ракети від зенітних ракетних комплексів С-400. Експерти пояснюють це рішення економією коштів та виснаженням української протиповітряної оборони.
Нова зброя для старих цілей
За словами авіаційного експерта Валерія Романенка, використання ракет С-400 замість дорожчих балістичних ракет “Іскандер” є цілком обґрунтованим кроком для Росії. Однією з ключових причин такої зміни є величезні запаси боєприпасів, які ще залишилися в арсеналі російських військ.
На початок повномасштабної війни росіяни мали близько 8 тис. ракет до комплексів С-300. Навіть після активного використання їхній запас залишався дуже значним. Це старі ракети, але їх багато, тому вони й надалі активно застосовуються.
— Валерій Романенко
Ці ракети, хоч і є застарілими, все ще становлять серйозну загрозу, особливо враховуючи їхню кількість.
Технічні характеристики та переваги С-400
Експерт пояснює, що ракета 48Н6, яка використовується в комплексах С-400, має низку переваг, що роблять її ефективною для ударів по наземних цілях. Її дальність польоту сягає 220-230 км. Важливо, що вона не рухається класичною балістичною траєкторією, а залишається керованою та здатною до маневрування.
Через це її перехоплення є складним навіть для комплексів Patriot.
— Валерій Романенко
Крім того, російська оборонна промисловість зуміла налагодити виробництво модернізованих ракет. Згідно з інформацією експерта, вони відновлюють виробництво навчальних ракет для С-400, але оснащують їх бойовою частиною та сучасною GPS-навігацією.
Таким чином отримують дешевий замінник балістичних ракет.
— Валерій Романенко
Порівняння з “Іскандером” та нові реалії
За оцінками Валерія Романенка, Росія виробляє близько 60 ракет “Іскандер-М” щомісяця. Паралельно, приблизно 40 ракет С-400 переобладовуються та використовуються для ударів. Це не враховує вже наявні значні запаси.
Особливу небезпеку, на яку вказує експерт, становить саме траєкторія польоту ракет С-400.
„Іскандер“ летить по високій балістичній траєкторії, тому наші радари бачать його ще на підйомі, і ми маємо певний час на реакцію. А ракета С-400 летить низькою траєкторією, тому засоби ППО виявляють її набагато пізніше.
— Валерій Романенко
Це означає, що українські сили протиповітряної оборони мають значно менше часу на виявлення та перехоплення ракет С-400, що ускладнює їх протидію.
Ближчі позиції та скорочення часу атаки
Ще однією тактичною перевагою для російських військ є можливість розміщення комплексів С-400 ближче до українського кордону порівняно з пусковими установками “Іскандерів”.
Якщо пускові установки „Іскандерів“ зазвичай стоять за 50–70 км від лінії бойового зіткнення, то комплекси С-400 росіяни можуть підтягувати приблизно на 30 км до кордону. За рахунок цього вони ще більше скорочують час підльоту ракет.
— Валерій Романенко
Таке скорочення часу дозволяє окупантам ще ефективніше використовувати ці ракети для нанесення ударів.
Стратегія виснаження та економії
Використання ракет С-400 дозволяє Росії одночасно досягати двох важливих цілей: економити дорожчі балістичні ракети та системно виснажувати українську систему протиповітряної оборони. Часті, але менш потужні атаки можуть призводити до швидшого розходу ресурсів ППО.
Ці зміни у тактиці ударів свідчать про адаптацію російської армії до умов війни та прагнення знайти найефективніші, з їхньої точки зору, способи досягнення воєнних цілей.
