
Несподіване рішення адміністрації президента США Дональда Трампа дозволити постачання російського дизельного пального на світові ринки викликало обурення та здивування серед українських та європейських чиновників, які прибули до Маямі для важливих переговорів. Ця угода, як повідомляє Kyiv Independent із посиланням на обізнані джерела, значно послаблює переговорні позиції України, відкриваючи Москві шлях до додаткових доходів від експорту пального, тоді як Київ змушений відмовлятися від одного з ключових інструментів впливу на російську воєнну економіку.
Переговори в Маямі: несподіваний поворот
Українські представники прибули до США на заплановані переговори 9–10 жовтня з чіткими очікуваннями. Київ прагнув обговорити з американською стороною параметри можливого енергетичного перемир’я з Росією, а також домовитися про припинення атак у Чорному морі. Однак, 9 жовтня, американські посланці Стів Віткофф та Джаред Кушнер повідомили українську делегацію про рішення президента Трампа дозволити закупівлю російського дизельного пального. Згодом, американський президент публічно оголосив про домовленість із російським диктатором Володимиром Путіним щодо масштабних постачань пального до США та на світові ринки.
За словами одного з високопоставлених українських посадовців, це рішення стало шоком не лише для Києва, але й для європейських чиновників, присутніх на переговорах.
Це було схоже на пастку.
— Співрозмовник видання.
Наслідки угоди: фінансування війни та втрата важелів тиску
Українська сторона висловлює серйозні побоювання, що домовленості Вашингтона з Москвою забезпечать Росії додаткові фінансові ресурси для продовження війни. Одночасно, Київ втрачає можливість використовувати удари по російських нафтопереробних заводах як важливий інструмент переговорного тиску.
Вимоги Трампа та українська позиція
Одним із головних каменів спотикання стала вимога Трампа припинити українські атаки на російські енергетичні об’єкти. Президент США раніше публічно закликав Володимира Зеленського зупинити удари по російських нафтопереробних заводах. Україна ж наполягає на принципі взаємності: будь-яке енергетичне перемир’я має бути двостороннім. Київ готовий обговорювати припинення атак на енергетичну інфраструктуру лише за умови, що Росія також зупинить свої удари по українських електростанціях, підстанціях та інших об’єктах енергосистеми. Українські чиновники наголошують, що одностороннє припинення ударів залишило б російську енергетичну інфраструктуру недоторканою, тоді як українські міста продовжували б потерпати від російських атак.
Під час переговорів, за інформацією джерел Kyiv Independent, американські представники покладали відповідальність за глухий кут на президента Зеленського, звинувачуючи його у небажанні припиняти удари по російських НПЗ. Більше того, українській стороні нібито повідомили про можливе припинення обміну розвідувальними даними, які допомагають Києву визначати цілі на території Росії. Україна розцінює такий підхід як спробу позбавити її можливості завдавати ударів у відповідь, одночасно надаючи Москві значні економічні переваги.
Реакція Президента Зеленського
Президент України Володимир Зеленський, коментуючи домовленість США з Росією 9 жовтня, заявив, що дозвіл на експорт російського дизельного пального лише збільшить ресурси Кремля для ведення війни.
Це лише підживлює Путіна і дає йому можливість вести ще більше війни.
— наголосив глава держави.
Зеленський також поставив під сумнів доцільність участі української делегації в переговорах за таких обставин, зазначивши, що створюється враження, ніби українську команду використовують як прикриття для рішень, які Вашингтон ухвалює без належного узгодження з Києвом.
Продовження конфлікту: удари по інфраструктурі
Українська сторона не погодилася на одностороннє припинення ударів по російських нафтопереробних заводах і не має наміру брати на себе такі зобов’язання без відповідних кроків з боку Москви. Події, що розгорнулися після оголошення американської домовленості, підтвердили, що сторони не наблизилися до припинення атак на енергетичну інфраструктуру. За даними Kyiv Independent, через кілька годин після заяви Трампа українські безпілотники атакували нафтоналивний термінал у Ростові-на-Дону, який обробляє нафтопродукти на експорт та забезпечує пальним російських військових. Водночас, 10 жовтня, Росія завдала по Києву ударів безпілотниками та ракетами, цілями яких були зокрема українські енергетичні об’єкти.
Завершення переговорів та наслідки
Переговори між Україною та США в Маямі, заплановані на 9–10 жовтня, завершилися раніше, ніж очікувалося. В Офісі президента пояснили, що зустріч не скасовували, проте перший день консультацій пішов не за планом. Заява Дональда Трампа про закупівлю російського дизельного пального та послаблення санкцій може суттєво ускладнити мирні переговори щодо України. США оголосили про намір купувати російське дизельне паливо та зняти з нього санкції до квітня. Оскільки Москва взамін нічого не пообіцяла, це надало Росії додаткові кошти, послабило позиції України та фактично зупинило дипломатичний процес. Трамп також звинуватив Зеленського у тому, що війну не припинили раніше.
На тлі цих подій, “Укренерго” оголосило графіки відключень електроенергії на 11 жовтня. Варто зазначити, що танкер MINERVA ZEN, який, ймовірно, перевозив дизельне пальне з Росії, вийшов із російського Санкт-Петербурга ще 22 вересня. Тим часом, у центрі Одеси було пошкоджено адміністративну будівлю після атаки РФ.
