**Напруга у польсько-українських відносинах досягла піку, але українці демонструють мудрий підхід до минулого.**
На тлі загострення історичних дебатів між Україною та Польщею, спричинених різними поглядами на спільні події минулого, Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів важливе опитування у червні 2026 року. Результати дослідження розкривають, яку стратегію українці вважають найефективнішою для вирішення складних історичних питань, і ця стратегія далека від конфронтації.
**Конструктив – ось що цінує більшість українців!**
Чимало українців виступають за збереження дружніх відносин з Польщею, відкидаючи радикальні підходи. Дослідження КМІС показало, що переважна більшість громадян України – **90%** – підтримують конструктивний шлях вирішення історичних розбіжностей. Це свідчить про прагнення українського суспільства до взаєморозуміння та побудови міцних, партнерських відносин з нашим сусідом.
**Які саме конструктивні підходи обирають українці?**
* **57% українців** вважають, що кожна країна має повне право на власний погляд на свою історію. Цей підхід базується на принципі суверенітету та взаємної поваги, коли жодна сторона не нав’язує свої інтерпретації минулого іншій. Це означає, що Україна не повинна диктувати Польщі, як їй трактувати свою історію, і навпаки.
* **33% українців** підтримують ідею створення спільного бачення минулого через **спільні комісії істориків**. Це надзвичайно важлива ініціатива, яка передбачає глибоке дослідження, обмін думками та пошук компромісів між фахівцями – істориками, а не політиками. Така робота може допомогти розвіяти міфи, поглибити взаєморозуміння та побудувати більш об’єктивну картину спільної історії.
**Конфронтація? Ні, дякую!**
Важливо відзначити, що лише **5%** українців обрали конфронтаційні варіанти відповідей. При цьому:
* Лише **1%** українців вважають, що Україна має повністю підкоритися вимогам Польщі та прийняти виключно польський погляд на спільну історію.
* Ще **4%** висловлюють думку, що Польща повинна змінити свою позицію та перейти до українського бачення історії.
Ці цифри наочно демонструють, що українське суспільство не схильне до максималістських позицій та відкритого конфлікту.
**Історична політика: право на самовизначення**
Результати опитування перегукуються з попередніми дослідженнями КМІС, проведеними у вересні-жовтні 2023 року. Тоді **55%** українців висловилися проти того, щоб Україна узгоджувала свою політику вшанування історичних героїв з сусідніми державами. Водночас **60%** українців вважали, що сусідні країни також не повинні узгоджувати свою політику щодо історичних героїв з Україною.
Це свідчить про послідовну позицію українців: **принцип невтручання**. Україна не повинна нав’язувати свою історичну політику іншим країнам, але й інші держави не мають права втручатися у те, як Україна бачить своє минуле.
**Нагадаємо про причини загострення конфлікту:**
Нещодавній скандал, пов’язаний з відкликанням президентом Польщі Анджеєм Дудою ордена “Білого Орла” у Володимира Зеленського через питання, пов’язані з УПА, загострив відносини. Ця подія викликала значний резонанс, адже ця нагорода досі залишається у Беніто Муссоліні, Катерини ІІ та Герхарда Шредера.
Президент України Володимир Зеленський розцінив дії польського лідера як свідому спробу загострити конфлікт та зірвати Конференцію з відбудови URC-2026 у Гданську. За словами Зеленського, це може бути пов’язано з політичними мотивами, зокрема, майбутніми парламентськими виборами в Польщі.
**Висновок:**
Опитування КМІС демонструє зрілість українського суспільства, яке віддає перевагу діалогу, взаємній повазі та конструктивному пошуку спільних знаменників у складних історичних питаннях. Це міцний фундамент для подальшого розвитку українсько-польських відносин, заснованих на партнерстві та розумінні.
—
*Зверніть увагу: Ця стаття базується на даних опитування КМІС, проведеного у червні 2026 року.*
