Напруженість між Україною та Південною Кореєю зростає
Відносини між Україною та Південною Кореєю переживають кризу, спричинену суперечкою щодо двох північнокорейських військовополонених. У відповідь на відсутність, на думку Сеула, конструктивної реакції Києва, Південна Корея вирішила відкликати частину дипломатичного персоналу зі свого посольства в Україні. Цей крок мотивований не лише цим питанням, але й триваючою загрозою російських обстрілів.
Позиція Сеула: Відсутність конструктивної відповіді та безпекові ризики
Міністерство закордонних справ Південної Кореї повідомило про скорочення штату посольства в Києві. Сеул стверджує, що неодноразово доносив свою позицію до української сторони різними каналами, однак не отримав відповіді, яка б задовольнила їхні очікування.
Речник південнокорейського МЗС Пак Ду-сун на брифінгу пояснив, що це рішення є необхідним для врегулювання ситуації та відновлення довіри між країнами.
Цей захід було вжито, оскільки ми визнали його необхідним для сприяння дружньому вирішенню питання та відновленню довіри між двома країнами.
— Пак Ду-сун
Пак Ду-сун не уточнив точної кількості дипломатів, яких буде відкликано. Однак, посольство Південної Кореї в Києві продовжить функціонувати. Тимчасовий повірений у справах та консульські працівники залишаться в Україні для забезпечення дипломатичних контактів та безпеки громадян Південної Кореї.
Крім того, речник МЗС Південної Кореї наголосив, що рішення також пов’язане з безпековою ситуацією в Україні. Постійна загроза російських обстрілів ускладнює забезпечення безпеки дипломатичного персоналу.
Причина конфлікту: Військовополонені КНДР та порушення конфіденційності
Головною причиною загострення стало питання двох військовослужбовців КНДР, які потрапили в полон у січні 2025 року під час бойових дій у Курській області Росії. За даними південнокорейських офіційних осіб, вони прибули до Південної Кореї у вересні 2026 року.
Конфлікт розгорівся після виступу Президента України Володимира Зеленського на Генеральній асамблеї ООН, де він повідомив про передачу цих двох північнокорейських полонених Сеулу. Південна Корея вважає, що публічне розголошення цієї інформації порушило домовленість про конфіденційність. Сеул стверджує, що це могло поставити під загрозу безпеку самих військових та їхніх родичів, які залишилися в Північній Кореї.
Сторони мали спільне розуміння необхідності зберігати інформацію про репатріацію в таємниці якнайдовше.
— південнокорейський дипломат
Позиція України: Ситуація вичерпана
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Київ вважає ситуацію вичерпаною. За його словами, непорозуміння виникло через різне трактування домовленостей щодо конфіденційності на окремих етапах передання військовополонених.
Ми вважаємо, що ситуація вичерпана. Усе було пов’язане з різним тлумаченням етапів конфіденційності щодо передання військовополонених.
— Андрій Сибіга
Глава українського МЗС підкреслив, що Київ виконав усі свої зобов’язання, а відкликання посла Сеулом назвав тимчасовим кроком.
Хронологія кризи та подальші заяви
Дипломатична криза між Києвом та Сеулом загострилася після виступу Володимира Зеленського на Генеральній асамблеї ООН 23 вересня, коли президент України повідомив про передання двох північнокорейських військовополонених Південній Кореї.
У відповідь Сеул заявив про порушення домовленості про конфіденційність, яка мала на меті захистити військових та їхніх родичів у КНДР. Згодом Південна Корея відкликала свого посла з України та вимагала від Києва підтвердити існування домовленості й публічно вибачитися. Українська сторона заперечила існування такого порозуміння.
Водночас Сеул запевнив, що суперечка не вплине на підтримку України. Окремо південнокорейська влада пообіцяла перевірити інформацію про постачання понад 176 тисяч тонн пального з портів країни до Росії.
