Повернення танкерів до легального флоту: деталі нової ініціативи США
Адміністрація президента США робить крок, спрямований на збільшення обсягів легальних нафтових перевезень. У Вашингтоні планують повернути до цивілізованого ринку десятки, а можливо, й сотні суден, які наразі перебувають під санкціями. Важливо зазначити, що це не означає повне скасування обмежень для цих танкерів.
Міністр енергетики США Кріс Райт під час заходу Citadel Securities у Нью-Йорку розповів про нову політику. За його словами, американська влада співпрацює з інвесторами, які готові придбати підсанкційні судна, що простоюють. Після модернізації та переобладнання ці кораблі зможуть законно перевозити нафту, яка не підпадає під жодні обмеження.
Ми збираємося перевести частину кораблів із того, що я називаю “флотом лиходіїв”, до “флоту доброчесних”. Вони більше не перевозитимуть нафту, яка перебуває під санкціями.
— Кріс Райт
Міністр підкреслив, що мова не йде про просте зняття санкцій з танкерів, які раніше транспортували нафту з Росії, Ірану чи інших країн, що знаходяться під санкційним режимом. Кожне судно проходитиме окрему процедуру узгодження, яка надасть йому законний статус для подальшої експлуатації.
Кріс Райт також зазначив:
Ми переобладнуємо тіньові танкери на легальні. Зняття санкцій не планується.
— Кріс Райт
За оцінками американської сторони, глобальний “тіньовий флот” налічує близько 1600 підсанкційних суден. США сподіваються, що нова схема дозволить ефективно повернути на легальний ринок десятки або навіть сотні танкерів.
Контекст: перебої з поставками та безпека в Ормузькій протоці
Ця ініціатива США відбувається на тлі серйозних перебоїв з нафтовими поставками, спричинених конфліктом в Ірані та фактичним закриттям Ормузької протоки. Напружена ситуація в регіоні призвела до значного зростання вартості транспортування нафти. Зокрема, вартість доставки сирої нафти з Перської затоки до Східної Азії стала більш ніж у шість разів вищою, ніж до початку конфлікту.
За даними Signal Ocean, понад 40% світового флоту великих танкерів, що використовуються для перевезення сирої нафти, зараз зосереджені в Перській затоці або перебувають на відстані кількох днів плавання від неї. Це свідчить про важливість цього регіону для світової енергетичної безпеки та необхідність забезпечення стабільності судноплавства.
Раніше Іран висловлював готовність відкрити Ормузьку протоку за шість днів за умови виконання певних вимог США. Це підкреслює складність геополітичної ситуації та її вплив на глобальні енергетичні ринки.
Співпраця з Росією та стимулювання до миру
Міністр енергетики США також прокоментував рішення адміністрації Дональда Трампа щодо співпраці з Росією стосовно повернення російського дизельного пального на світові ринки. За словами Райта, Вашингтон розглядає це як можливий стимул для Москви до зміни своєї поведінки та припинення війни проти України.
Вони можуть завершити конфлікт в Україні. Це був би справжній плюс. Вони могли б досягти енергетичного перемир’я з українцями та відновити свої нафтопереробні заводи або скоротити споживання дизельного пального для ведення бойових дій.
— Кріс Райт
Він додав, що у випадку надлишку дизельного пального в Росії, його можна буде постачати на світовий ринок.
Раніше Кріс Райт захищав рішення Дональда Трампа про скасування нових санкцій та мит проти Росії. Він наголошував, що цей крок розглядається як стимул для Москви до завершення війни, а не як “економічний рятівний круг” для Російської Федерації.
Це лише пряник, покликаний допомогти припинити війну. Це не економічна підтримка Росії.
— Кріс Райт
Рішення Трампа, яке набуло чинності за два дні до запланованого терміну, викликало критику в Україні та серед деяких американських законодавців. Президент України Володимир Зеленський назвав це рішення “неправильним” і таким, що “безумовно вигідне лише росіянам”. Сенаторка Дарлін Грем висловилася за продовження тиску на Москву, висловивши недовіру до Володимира Путіна та Росії. Сенатор-демократ Річард Блюменталь, один з розробників “закону Грема”, також засудив цей крок, назвавши його “підлим і боягузливим” та таким, що суперечить позиції Конгресу та європейських союзників.
