Джерело: Reuters
Потенційна енергетична угода між США та Росією
Москва та Вашингтон вели переговори щодо можливої енергетичної угоди, пов’язаної з газопроводом “Північний потік”. Головною умовою угоди було залучення американського інвестора. Цей газопровід використовувався Росією для постачання газу до Німеччини до початку повномасштабної війни.
Згідно з інформацією від п’ятьох джерел, обізнаних із ситуацією, у перемовинах брали участь ключові фігури: Кирило Дмитрієв, близький радник Володимира Путіна, та Джаред Кушнер, спеціальний посланник США та зять колишнього президента Дональда Трампа.
Джаред Кушнер також активно працює над посередництвом у досягненні перемир’я між Росією та Україною. Він вважає, що відновлення економічних зв’язків може стати одним із факторів, що сприятимуть встановленню миру.
Потенційна угода щодо “Північного потоку” могла б дозволити американським інвесторам отримувати прибуток від постачання російських енергоносіїв до Європи після завершення війни.
Деталі зустрічей та обговорень
Кирило Дмитрієв та Джаред Кушнер провели кілька зустрічей протягом останніх тижнів у Москві та Нью-Йорку. Хоча точний рівень деталізації обговорень щодо “Північного потоку” залишається невідомим, тема залишається актуальною.
Представники Білого дому наголосили, що будь-які подібні домовленості повинні бути узгоджені з Американською корпорацією міжнародного розвитку і фінансування (DFC) та Міністерством фінансів США. Важливою умовою є те, що угода має приносити вигоду американським платникам податків та компаніям.
Проте, один американський чиновник зазначив, що останнім часом переговорів саме про “Північний потік” не відбувалося.
Позиція Кирила Дмитрієва та перешкоди
Кирило Дмитрієв давно виступає за повернення російського газу на німецький ринок. Минулого місяця він зустрічався з представниками американських міністерств енергетики та фінансів для обговорення можливих спільних енергетичних проєктів.
Однак, “Північний потік” перебуває під санкціями як США, так і ЄС. Без скасування або послаблення цих обмежень відновлення поставок буде неможливим. Президент США має повноваження змінювати американські санкції, але європейські обмеження становлять окрему перешкоду.
Реакція Німеччини та інших країн
У Німеччині також виступають проти повернення до російського газу. Міністерство економіки та енергетики ФРН наголосило, що газопровід та російські енергоносії залишаються під санкціями, а країна вже знайшла альтернативних постачальників.
Будь-яке відновлення роботи “Північного потоку” потребувало б згоди німецького уряду, який наразі не підтримує такий сценарій.
До повномасштабного вторгнення Росії Німеччина отримувала з РФ понад половину свого газу, значну частину через систему “Північний потік”. Після скорочення російських поставок трубопроводи фактично припинили роботу, а у вересні 2022 року частина їхніх ниток була пошкоджена внаслідок підводних вибухів.
Європейські побоювання та реакція політиків
Обговорення відбуваються на тлі глибокої недовіри європейських країн до намірів Кремля. Раніше керівники п’ятьох європейських розвідок повідомляли Reuters, що Москва не прагне швидко завершити війну і може використовувати переговори зі США для просування власних економічних інтересів.
Німецький депутат Міхаель Келлнер назвав потенційне повернення “Північного потоку” небезпечною угодою для Європи.
Це загрожує перетворитися на брудну угоду, яка дорого коштуватиме Європі. Американці та росіяни поділять прибуток.
— Міхаель Келлнер
Водночас, німецька партія “Альтернатива для Німеччини” підтримує відновлення енергетичних зв’язків із Росією. Очікується, що Кирило Дмитрієв зустрінеться з керівництвом партії на початку наступного року для обговорення повернення російського газу.
51% компанії, що контролює газопровід, належать російському “Газпрому”, 31% — двом німецьким компаніям, а решта акцій належать французькій та нідерландській компаніям. Польща та країни Балтії також виступають проти відновлення енергетичних зв’язків із Москвою.
Обговорення активів “Лукойлу”
Згідно з інформацією Reuters, Джаред Кушнер та Кирило Дмитрієв також обговорювали можливий продаж частини закордонних активів російської нафтової компанії “Лукойл”. Це могли б бути нафтопереробні заводи або мережі автозаправних станцій.
За одним із варіантів, ці активи міг би придбати консорціум за участю американської DFC та інвесторів із Катару й Об’єднаних Арабських Еміратів. Для реалізації такої угоди Вашингтону довелося б послабити відповідні санкції.
У Білому домі підтвердили, що Джаред Кушнер та Стів Віткофф працювали з DFC над моделлю, яка передбачала б авансовий платіж та частку прибутку для США. Коментарів від “Газпрому” та “Лукойлу” Reuters не отримали.
Розслідування підривів “Північного потоку”
На тлі цих обговорень слід зазначити, що раніше у Хорватії затримали громадянина України Володимира Ж., якого німецькі слідчі підозрюють у причетності до підриву газопроводів “Північний потік-1” та “Північний потік-2” у вересні 2022 року.
У межах цього ж розслідування затримали ще одного українця — Сергія Кузнєцова. 30 червня 2026 року Федеральна прокуратура Німеччини висунула йому обвинувачення у Вищому земельному суді Гамбурга.
Німецькі слідчі вважають, що Кузнєцов міг входити до групи, яка підготувала та здійснила підриви газопроводів у Балтійському морі. Прокуратура також припускала, що він та інші підозрювані могли діяти як українські військові.
Президент Володимир Зеленський натомість заявляв, що Україна офіційно не брала участі в операції з підриву “Північного потоку”.
Україна офіційно ніколи не брала участі ні в якій операції, що стосується підриву „Північного потоку-2“.
— Володимир Зеленський, під час пресконференції у Києві 23 серпня.
Київ готовий співпрацювати з Німеччиною для встановлення всіх обставин справи.
