Зміни у політиці США: Європа готується взяти на себе більше відповідальності за Україну
Останні події, пов’язані з послабленням санкцій проти Росії, тиском на Київ та невизначеністю щодо американської військової підтримки, змушують європейських лідерів розглядати сценарій, за якого Вашингтон діятиме виключно у власних інтересах, а Європі доведеться посилити свою роль у забезпеченні безпеки України.
Побоювання європейських лідерів
Європейські лідери все серйозніше обговорюють можливість того, що президент США Дональд Трамп продовжить чинити тиск на Україну, створюючи вигідні умови для Росії. Особливе занепокоєння викликали такі кроки з боку Вашингтона:
- Послаблення санкційних обмежень щодо російського дизелю.
- Вимоги до Києва припинити удари по російських нафтопереробних заводах.
- Питання щодо легітимності президента України Володимира Зеленського, які перегукуються з російською пропагандою.
- Проблеми з доступом українських військових до системи супутникового зв’язку Starlink та її військової версії Starshield.
Ці дії викликали обурення з боку українського президента, який заявив, що почувається зрадженим. Для лідерів ЄС це стало черговим сигналом про можливе подальше погіршення відносин між Києвом та Білим домом.
Як повідомляє Bloomberg, під час приватних розмов на саміті в Брюсселі кілька очільників європейських держав, зокрема представники Франції та Німеччини, дійшли висновку, що схильність Трампа критикувати Україну та робити поступки Росії навряд чи зміниться найближчим часом.
У нинішніх умовах Україна фактично має одного надійного союзника — європейців.
— Андріс Кулбергс, прем’єр-міністр Латвії
Залежність від США та потенційні наслідки
Незважаючи на побоювання щодо американської політики, європейські держави не можуть дозволити собі розрив із Вашингтоном. США продовжують постачати Україні зброю та передавати розвіддані, які мають вирішальне значення для виявлення російських ракетних ударів і планування бойових операцій.
Послаблення підтримки України зробить небезпечнішою всю Європу, а разом із нею — і НАТО. Західний альянс опинився в слабшій позиції, ніж лише кілька днів тому.
— Метте Фредеріксен, прем’єр-міністерка Данії
Керівництво Євросоюзу пам’ятає попередні загострення між Трампом і Зеленським. У лютому 2025 року зустріч президентів у Білому домі завершилася публічною сваркою, після якої США тимчасово обмежили обмін розвідданими з Україною. Пізніше американська сторона намагалася переконати Київ погодитися на мирний план, який, на думку критиків, значною мірою відповідав інтересам Росії.
Улітку європейським лідерам вдалося домогтися більш прихильного ставлення до України з боку Трампа. Однак чергове загострення знову поставило під сумнів сталість американської підтримки.
Актуальні потреби України та роль Європи
Новий виток напруження припав на період, коли Україні особливо потрібна військова та фінансова допомога. Напередодні зими країна відчуває нестачу ракет-перехоплювачів для систем Patriot, необхідних для знищення російських балістичних ракет. Водночас постійні атаки РФ по енергетичній інфраструктурі спричиняють перебої з електроенергією та водопостачанням.
Фінансова ситуація залишається складною: витрати на оборону зростають, а Європі дедалі важче самотужки покривати потреби українського бюджету.
Оцінки європейських посадовців свідчать, що якщо США повністю припинять передавати Україні розвіддані, Європі буде складно замінити ці можливості. Навіть за наявності власних розвідувальних систем, європейські країни не зможуть швидко відтворити весь масштаб американської підтримки.
Додатковий ризик полягає в тому, що на саміті Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва в Китаї Трамп матиме нагоду зустрітися з російським президентом Володимиром Путіним. Відсутність на цій зустрічі Зеленського та лідерів країн ЄС викликає побоювання щодо можливих рішень щодо війни, які можуть бути прийняті без участі України.
Європейська політика щодо України: сталість та принципи
Попри розбіжності з Вашингтоном, європейські держави продовжують підтримувати санкції проти Росії та наполягають, що Україна не повинна поступатися територіями заради мирної угоди. У ЄС також звертають увагу на те, що українські військові змогли повернути частину втрачених позицій на Донбасі.
Міністри закордонних справ країн Євросоюзу під час закритих переговорів погодилися, що європейська політика щодо України має залишатися сталою, незалежно від змін у Вашингтоні.
Європа повинна тиснути на агресора, щоб зупинити війну, а не змушувати жертву погоджуватися на капітуляцію. Тиснути на Україну — неправильний підхід.
— Кая Каллас, дипломатка ЄС
Для європейських лідерів головне завдання тепер — одночасно зберегти робочі відносини зі США та підготуватися до ситуації, коли американська підтримка стане менш передбачуваною. Від цього залежатиме, чи зможе Європа забезпечити Україні достатньо ресурсів для протистояння Росії під час майбутньої зими.
Заклики до допомоги та пошук ресурсів
16 жовтня Володимир Зеленський під час зустрічі з королем Бельгії Філіпом закликав продовжити військову допомогу Україні. Серед пріоритетів президент назвав постачання винищувачів F-16 та боєприпасів до них, які потрібні для протидії російським реактивним дронам. Окремо він наголосив на необхідності зберегти заморожені російські активи, щоб Москва не могла використати їх для фінансування війни.
Євросоюз шукає кошти для покриття майбутніх потреб українського бюджету. Єврокомісія розглядала можливість прискорення виплат багатомільярдної позики Україні та залучення країн G7, щоб допомогти Києву подолати дефіцит фінансування у 2027 році.
Санкції та тиск на Росію
Ще одним напрямом розбіжностей між Європою та Вашингтоном залишаються санкції проти Росії. На саміті ЄС у Брюсселі політики готувалися закликати до нових обмежень проти Москви та подальшого скорочення її нафтових доходів — попри рішення Трампа послабити обмеження на російський дизель.
Росія не демонструє зацікавленості у припиненні вогню чи мирі, а тому Європа має й надалі посилювати тиск на Кремль.
— Дональд Туск, прем’єр-міністр Польщі
Ця позиція стала основою для обговорення нових санкцій ЄС проти Росії, всупереч курсу Трампа.
