Історія одного призову: працівник СІЗО проти ТЦК
Служба у слідчому ізоляторі – це робота, яка вимагає відповідальності та злагодженості. Проте, як показує випадок, навіть такі установи не завжди можуть гарантувати своїм працівникам спокійне виконання обов’язків, особливо в умовах мобілізації. Нещодавно Кіровоградський окружний адміністративний суд розглянув позов працівника Кропивницького СІЗО, який намагався скасувати своє мобілізацію, що відбулася в день подання документів на бронювання.
Позивач, молодший інспектор другої категорії відділу режиму й охорони, був зарахований на службу до Державної кримінально-виконавчої служби України 23 лютого. Вже 3 березня установа подала до ТЦК та СП документи для оформлення йому бронювання та відстрочки від мобілізації. У той самий день чоловік пройшов військово-лікарську комісію (ВЛК), яка визнала його придатним до військової служби. Після цього начальник ТЦК видав наказ про мобілізацію чоловіка та його направлення до військової частини, де його зарахували до списків особового складу та призначили солдатом резерву.
Чоловік вимагав визнати протиправним та скасувати наказ ТЦК щодо його мобілізації, а також наказ командира військової частини про зарахування до списків особового складу та призначення на посаду. Він наполягав на тому, що на момент призову його було належним чином забронювано, і ТЦК не врахував цю обставину, що призвело до незаконної мобілізації.
Позиція сторін: бронювання чи військовий обов’язок?
Кропивницьке СІЗО повідомило, що станом на 2 та 3 березня уповноважений орган ще не ухвалив рішення про бронювання працівника. Водночас ТЦК та СП не погодився з позовом, вказуючи, що на момент мобілізації чоловік перебував на військовому обліку як військовозобов’язаний.
Представники ТЦК пояснили, що від мобілізації звільняються військовозобов’язані, які в установленому порядку заброньовані і зараховані на спеціальний військовий облік. Однак, наявність законних підстав для бронювання або факт передачі роботодавцем відповідних документів ще не означає набуття чоловіком статусу заброньованого. Статус заброньованого з’являється лише після ухвалення відповідного рішення, переведення на спеціальний військовий облік та внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
У ТЦК наголосили, що на момент видання наказу про мобілізацію матеріали справи не містили підтверджень оформленого бронювання, відстрочки чи зарахування чоловіка на спеціальний військовий облік. Навіть витяг із застосунку «Резерв+», сформований 5 березня, не підтверджував наявності бронювання станом на 3 березня, а лише відображав статус військовослужбовця, набутий вже після призову. Оскільки ВЛК встановила придатність позивача до військової служби, а належно оформлені бронювання та відстрочка були відсутні, ТЦК вважав його мобілізацію законною. Військова частина відзиву на позов не надала.
Рішення суду: процедура бронювання та статус військовослужбовця
Суд зазначив, що бронювання має відбуватися за процедурою, визначеною законодавством. Пункт 29 Порядку бронювання військовозобов’язаних передбачає автоматичне переведення людини на спеціальний військовий облік на термін дії відстрочки протягом 72 годин від моменту формування відповідного списку засобами Єдиного державного реєстру призовників, за умови виконання встановлених вимог. Дані про надану через бронювання відстрочку мають вноситися до електронного військово-облікового документа.
Протягом розгляду справи суд встановив, що чоловік почав службу в Державній кримінально-виконавчій службі 23 лютого, тоді як Кропивницький слідчий ізолятор направив документи для бронювання лише 3 березня. Важливо, що станом на 2 та 3 березня уповноважений орган не ухвалював рішення про бронювання працівника. Також у справі не було доказів, що до моменту мобілізації чоловіка перевели на спеціальний військовий облік у зв’язку з бронюванням. Отже, саме лише направлення документів для бронювання 3 березня не надавало йому статусу заброньованого на момент призову.
Суд окремо підкреслив, що навіть направлення чи отримання таких документів у ТЦК раніше в межах того ж дня не могло замінити передбачену законом процедуру оформлення бронювання та переведення на спецоблік. За висновком суду, бронювання та відстрочка мають бути оформлені належним чином ще до реалізації призову. Після набуття особою статусу військовослужбовця, питання припинення її служби регулюється іншими нормами законодавства.
Суд також послався на практику Верховного Суду, відповідно до якої право на відстрочку має бути реалізоване до набуття особою статусу військовослужбовця. На момент мобілізації чоловік залишався військовозобов’язаним, а оформлених бронювання та відстрочки не мав. Відтак суд дійшов висновку, що під час видання наказу про мобілізацію законодавство не порушувалося, і підстав для його скасування немає.
Суд також не знайшов підстав для скасування наказу командира військової частини, оскільки не встановив незаконності наказу про призов. Вимоги щодо скасування наказу про зарахування до списків також не були задоволені через відсутність доказів порушення частиною закону.
Водночас суд наголосив, що відстрочка від мобілізації та звільнення вже призваного військовослужбовця є різними правовими механізмами. Процедура призову під час мобілізації є незворотною, оскільки після її завершення особа набуває статусу військовослужбовця. Навіть встановлення порушень під час призову не означає повернення людини до попереднього статусу шляхом звільнення зі служби. Питання звільнення регулюються окремими правовідносинами та залежать від наявності передбачених законом підстав. У цій справі суд не виявив порушень під час призову чоловіка. Крім того, у матеріалах не було доказів наявності будь-якої самостійної підстави для його звільнення, передбаченої законом, або звернення до командування військової частини щодо реалізації такого права.
Зрештою, Кіровоградський окружний адміністративний суд повністю відмовив у задоволенні позову.
Актуальні питання мобілізації
Ця справа піднімає важливе питання своєчасного оформлення документів для бронювання та відстрочки від мобілізації. Важливо пам’ятати, що процедура призову є досить чітко регламентованою, і для реалізації права на відстрочку необхідно пройти всі встановлені законодавством етапи до моменту мобілізації.
Нагадаємо, в Україні тривають обговорення можливих змін до законодавства про мобілізацію. Зокрема, розглядаються обмеження щодо призову громадян віком понад 50 чи 55 років, хоча такі непопулярні ініціативи, за словами представників профільного комітету, наразі малоймовірні.
Також важливою є інформація про відсутність планів щодо примусової мобілізації жінок в Україні. Чутки про це, за словами керівника Центру протидії дезінформації при РНБО, є російськими інформаційними маніпуляціями.
