Російський президент Володимир Путін не лише посилює прямий тиск на Україну, але й розгорнув масштабну “тіньову війну” проти європейських держав. Розрахунок Кремля полягає в тому, що європейські країни врешті-решт не зможуть довго протистояти його намірам продовжувати агресію проти України. Це ставить Європу перед необхідністю посилювати допомогу Києву, і, на думку історика та політичного оглядача Тімоті Гартона Еша, центральна роль у цих зусиллях належить Німеччині.
Європа як мішень Кремля
Як зазначає Тімоті Гартон Еш у своїй колонці для видання The Guardian, диктатор Путін веде проти європейських держав “тіньову війну”. Головною метою Москви є “зламати європейську підтримку України, щоб підкорити її, оскільки вважає це життєво важливим для майбутнього Росії та свого власного”.
Європа має якнайкраще підготуватися до захисту від будь-яких гібридних атак, але центральним напрямком нашої відповіді має стати подвоєння підтримки України. Україна — головна мета Путіна. Саме там, і лише там, а не в сутичці тисяч гібридних ударів, путінська Росія може бути в значущому сенсі переможена й стримана.
— Тімоті Гартон Еш
Роль Німеччини у підтримці України
На думку Еша, Німеччина наразі посідає провідне місце в європейських зусиллях із підтримки України. Історик оцінює дії Берліна як “саме те, що повинна”. З початку повномасштабного російського вторгнення у 2022 році Німеччина стала другим найбільшим донором України серед усіх країн, поступаючись лише Сполученим Штатам.
Дані Кільського інституту свідчать, що обсяги переданої Німеччиною зброї та іншої допомоги вдвічі перевищують показники Великої Британії та Франції. Зокрема, Німеччина надала 19 систем протиповітряної оборони, серед яких п’ять комплексів Patriot, що на дві системи більше, ніж надали Сполучені Штати.
Одночасно Берлін активно нарощує власні оборонні витрати. За прогнозами Міністерства фінансів Німеччини, у 2028 році вони можуть сягнути 154 мільярдів євро. Ця сума приблизно дорівнює загальним прогнозованим військовим витратам Росії на поточний рік.
Політична рішучість як фактор
Еш особливо наголошує на важливості політичної рішучості. Як приклад він наводить дії канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, який 3 жовтня, у 36-ту річницю об’єднання країни, здійснив поїздку до України. Разом із ним прибула численна делегація, до складу якої входили представники оборонної промисловості.
Це також питання політичної волі. Канцлер Фрідріх Мерц продемонстрував цю волю, вирушивши поїздом із Німеччини до України ввечері 3 жовтня, у 36-ту річницю об’єднання Німеччини, у супроводі численної делегації, до якої входили лідери оборонної промисловості. Російські удари по цивільних об’єктах у центрі Києва, зокрема по мостах через Дніпро, не припинилися цього дня.
— Тімоті Гартон Еш
Історичний контекст та трансформація ролі Німеччини
Розглядаючи історичний контекст, Еш нагадує, що в минулому Німеччина була однією з провідних світових держав, чиї дії значною мірою сприяли російській експансії. Як приклад наводиться пакт Гітлера-Сталіна 1939 року. Водночас історик зауважує, що Німеччина також становила для Росії серйозну загрозу. Під час Першої та Другої світових воєн частина українських націоналістів розглядала протистояння між Німеччиною та Росією як можливість здобути незалежність України. Однак, як підкреслив Еш, ці сподівання зрештою обернулися “колоніалізмом імперської Німеччини в першому випадку та геноцидним фашизмом Гітлера у другому”.
Нині, за словами історика, роль Німеччини кардинально змінилася.
Тепер Німеччина дійсно залучена, ціною певних витрат і ризиків для себе, до боротьби за суверенітет України.
— Тімоті Гартон Еш
Виклики та майбутнє європейської підтримки
Водночас Еш порушує питання, як довго Німеччина та інші європейські держави будуть готові допомагати Україні та на які витрати заради цього погодяться. Саме активна участь Берліна в підтримці Києва, на думку автора, робить Німеччину однією з головних цілей гібридної війни Росії. Серед таких дій згадуються інцидент із безпілотниками в аеропорту Лейпцига, погрози на адресу керівників оборонних підприємств, а також таємне політичне втручання та поширення дезінформації.
Напередодні повідомлялося, що заява Дональда Трампа про закупівлю російського дизельного пального та послаблення санкцій може ускладнити мирні переговори щодо України. Раніше інформувалося, що Путін намагається просунути позиції Москви одразу на кількох напрямках і розраховує, що європейські країни поступово втратять готовність та можливість підтримувати Україну.
Історик закликає американського президента змінити рішення та посилити економічний тиск на Росію. Зазначається, що збережені військові можливості Тегерана можуть підвищувати ризик відновлення бойових дій у регіоні. Представник Кремля підтримав слова американського лідера щодо зміни влади в Україні. Рішення президента США Дональда Трампа щодо закупівлі російського дизельного пального називають серйозною помилкою.
