Напруженість у відносинах між Сполученими Штатами та європейськими союзниками може створити для Володимира Путіна спокусу перевірити на міцність зобов’язання НАТО щодо колективної оборони. Аналітики висловлюють занепокоєння, що Москва може спробувати скористатися розбіжностями всередині Альянсу, зокрема через обмежену військову провокацію проти одного з його членів.
Сценарії російських провокацій
Як зазначається у матеріалі видання Rolling Stone, американська розвідка розглядала сценарій, за якого Росія може здійснити “обмежене вторгнення” на територію країни-члена НАТО. Метою такого кроку могло б стати спроба викликати політичний розкол усередині Альянсу. Військовий експерт Майкл Кофман, однак, наголошує, що такі оцінки слід сприймати як малоймовірні сценарії, а не як прогноз неминучого нападу.
“Вкусити й утримати”: найнебезпечніший сценарій?
Одним із можливих варіантів, який експерти вважають особливо небезпечним, є сценарій “вкусити й утримати”. Цей сценарій передбачає захоплення невеликої частини території Латвії чи Естонії. Його критична небезпека полягає в тому, що за адміністрації Дональда Трампа Вашингтон теоретично може не сприйняти такий крок як достатню підставу для масштабного американського втручання.
Якщо розглянути можливі сценарії, то більша ймовірність у обмеженого вторгнення, і це можливо станеться незабаом. Сценарій “вкуси та тримай” потенційно проблематичніший, оскільки це сценарій, за якого адміністрація Трампа може сказати: “Ну, це не масштабне вторгнення та окупація держави-члена. Європо, подбай про це сама. Чому б тобі не допомогти собі так само, як ти допомогла нам у війні проти Ірану?”
— Майкл Кофман, військовий експерт
Критика НАТО з боку Трампа
У матеріалі підкреслюється, що військова перевага НАТО над Росією значною мірою залежить від готовності США захищати своїх європейських союзників. Сам Дональд Трамп неодноразово критикував Альянс та ставив під сумнів доцільність значних витрат Вашингтона на оборону інших країн. Його скептичне ставлення до НАТО існувало ще задовго до його нинішнього президентського терміну.
Напруження між Вашингтоном і Європою посилюється. У червні міністр оборони США Піт Гегсет оголосив про шестимісячний перегляд американських військових зобов’язань перед Європою. Крім того, адміністрація Трампа, згідно з даними, почала оцінювати союзників не лише за їхніми оборонними витратами, а й за рівнем їхньої політичної підтримки курсу Вашингтона.
Реакція НАТО та підготовка до загроз
У НАТО, однак, заперечують, що Альянс стоїть на порозі неминучого розколу. Представник організації зазначив, що США залишаються залученими до роботи НАТО, а суперечки щодо розподілу оборонного навантаження між союзниками тривають уже багато років.
Європейські військові тим часом дедалі серйозніше готуються до російської загрози. Вздовж східного флангу НАТО розгорнуті дев’ять багатонаціональних бойових груп. Союзна авіація патрулює повітряний простір від Балтійського до Чорного моря, а переміщення військ у регіоні все частіше організовуються з рівнем захисту, характерним для воєнного часу.
Представник НАТО також заявив, що Росія вже тривалий час залишається найбільш значною конвенційною загрозою для Альянсу і такою залишатиметься у довгостроковій перспективі.
Дефіцит протиракетної оборони та російський військовий потенціал
Окремим ризиком у разі прямого конфлікту з Росією аналітики називають нестачу засобів протиракетної оборони. За наведеними в матеріалі даними, Росія, попри санкції, виробляє близько 60 балістичних ракет “Іскандер” на місяць. Водночас Україна вже відчуває гострий дефіцит ракет-перехоплювачів Patriot. Проблема загострилася через війну США з Іраном, яка призвела до значних витрат американських запасів Patriot.
Поповнення американських і європейських арсеналів, як зазначається у матеріалі, може зайняти роки. Військовий аналітик Франц-Штефан Гаді вважає, що Росія вже виявила одну з головних слабкостей НАТО — нестачу перехоплювачів для боротьби з балістичними ракетами. За його словами, у разі масштабного конфлікту НАТО довелося б не лише збивати російські ракети, а й знищувати їхні пускові установки на території самої РФ. Для такої операції, за оцінкою експерта, критично важливою була б участь американських ВПС.
Попри значні втрати у війні проти України, російські збройні сили не можна вважати зламаними. За оцінкою Кофмана, російська армія втратила в якості, але водночас суттєво зросла чисельно, наростила ударні можливості, масове застосування безпілотників і виробничі потужності оборонної промисловості.
Висновок: ціна конфлікту та готовність союзників
Головне питання для НАТО полягає не в тому, чи здатен Альянс загалом перемогти Росію, а в тому, наскільки високою виявиться ціна такого конфлікту і чи будуть союзники готові її заплатити. Як підсумовують аналітики, у найближчі роки для Європи зберігатиметься особливо небезпечне “вікно вразливості” через низькі запаси перехоплювачів, необхідність нарощувати виробництво та роки, потрібні для підготовки до війни високої інтенсивності.
