Нова реальність на міжнародній арені: Саміт G7, що проходив в Евіан-ле-Бен, продемонстрував несподіваний оптимізм та натякнув на кардинальні зміни у підходах до врегулювання глобальних конфліктів. Завдяки майстерній дипломатії європейських лідерів, вдалося уникнути напруженості та знайти спільну мову з президентом США Дональдом Трампом. Однак, за цим оптимізмом криється складна гра компромісів, де майбутнє України переплітається з безпекою стратегічних морських шляхів.
Від напруги до оптимізму: Як G7 знайшла спільну мову з Трампом
Перед початком саміту G7 налаштування були далекі від ідеальних. Лідери країн «Групи семи» прибули до Франції, очікуючи напружених дискусій із президентом США Дональдом Трампом, особливо щодо Ірану та війни в Україні. ЗМІ вже прогнозували можливі конфлікти та зриви домовленостей. Проте, після першого повного дня переговорів, атмосфера змінилася. За словами високопоставлених дипломатів з ЄС, відчувалося значне полегшення: взаємини з Білим домом оцінювалися позитивніше, а тривога щодо майбутнього саміту НАТО дещо зменшилася.
Що стало причиною такого зрушення? Ключовим фактором стала явна готовність Дональда Трампа посилити тиск на президента Росії Володимира Путіна з метою припинення війни проти України. Це, у поєднанні з його зацікавленістю у підтримці союзників для стабілізації угоди з Іраном, відкрило шлях до потенційного компромісу.
Трампський Компроміс: Україна В Обмін на Безпеку Ормузької Протоки?
Наразі окреслюється новий, доволі несподіваний сценарій. Президент США, здається, готовий надати підтримку Європі у питанні України, але з певною умовою. Натомість, європейські партнери мають допомогти у забезпеченні безпеки Ормузької протоки – критично важливого морського шляху, що знаходиться під постійною загрозою ескалації напруженості на Близькому Сході.
«Обговорення, які ми мали між собою та з президентом США – як на офіційних зустрічах, так і під час неформальних розмов у кулуарах – дають мені певний оптимізм», – заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Ці слова, сказані 16 червня, відображають загальний позитивний настрій, що панував на саміті.
Застереження та Реалії: Не Переоцінюйте Ситуацію!
Попри це, дипломати закликають до обачності. Історія показує, що Дональд Трамп неодноразово змінював свою позицію після публічних заяв. Тому, хоча стан трансатлантичних відносин і покращився, а особисті суперечності між американським президентом та частиною лідерів G7 відійшли на другий план, залишається певна невизначеність.
Як це виглядає зсередини? П’ять анонімних дипломатів та чиновників, що спілкувалися з виданням Politico, підтверджують полегшення. Напередодні саміту, заяви Трампа про можливу угоду з Тегераном, яка дозволить йому сконцентруватися на мирних переговорах між Росією та Україною, викликали побоювання, що багатомісячні зусилля союзників Києва можуть бути зведені нанівець.
Додаткову напругу створювали загострення навколо Ірану, яке відкрито критикували європейські лідери, а також конфлікти Трампа з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером та президентом Франції Еммануелем Макроном. Особливу тривогу викликала і телефонна розмова Трампа з Путіним, яка могла посилити підозри щодо тиску на Україну з вимогою територіальних поступок.
Несподівані Ходи Трампа: Санкції проти Росії та Дипломатичні Маневри
Втім, на саміті Трамп не прагнув нових політичних «поєдинків». Він здивував учасників зустрічі, оголосивши про відновлення санкцій проти російського нафтового сектору після розмови з президентом України Володимиром Зеленським та іншими лідерами. «Росія повинна укласти угоду», – заявив американський президент.
«Операція Зачарування»: Як Європа Вплинула на Трампа
Однак, як це часто буває з Трампом, його кроки мають свою ціну. Американський лідер активно переконував партнерів по G7 підтримати його домовленість з Іраном та долучитися до розмінування Ормузької протоки. Хоча публічно він намагався применшити значення європейської допомоги, у закритих переговорах демонстрував значно більшу гнучкість.
«Йому [Трампу] знадобляться можливості його союзників по G7 та інших країн… щоб очистити Ормузьку протоку від мін», – сказав один із дипломатів. Натомість, «має бути певна поступка щодо України».
Що сказали європейські лідери? Учасники G7 дали зрозуміти, що готові надати допомогу, але лише за чітко визначених умов. Президент Франції Еммануель Макрон наголосив, що відправлення кораблів для розмінування «має бути запитаним і бажаним з боку США, а також Ірану й Оману».
Ключовий елемент успіху: позитивний підсумок саміту значною мірою став результатом цілеспрямованих спроб лідерів G7 налагодити особистий контакт із президентом США. Щоб уникнути повторення ситуації минулого року, коли Трамп залишив саміт раніше, Макрон продумав програму його перебування, запросивши на вечерю до Версальського палацу.
Символічні Жести:
- Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц подарував Трампу ексклюзивну футболку національної збірної Німеччини з номером 47.
- Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні провела з американським президентом «зустріч для прояснення».
- Президент України Володимир Зеленський, звертаючись до релігійно налаштованих представників оточення Трампа, продемонстрував фото охопленого вогнем собору, який зазнав удару російського дрона. Цей емоційний момент, ймовірно, мав сильний вплив на американського лідера.
Фінальна Мета: Пройти до Саміту НАТО в Анкарі
Ця «операція зачарування» мала чітку політичну мету – утримати Трампа в орбіті західного альянсу напередодні ключового саміту НАТО, що мав відбутися в липні в Анкарі. «Нам просто потрібно пройти через це і дістатися до Анкари», – пожартував один високопосадовець ЄС напередодні G7.
Нагадаємо: На саміті G7 Трамп заявив про необхідність якнайшвидшого укладення мирної угоди між РФ та Україною, назвавши війну «божевіллям». Він також визнав, що позиції Путіна наразі є слабшими, ніж раніше.
Емоційний Вплив на Трампа: Як пише Bloomberg, європейським лідерам вдалося зблизити позиції США та Європи щодо війни в Україні. Ключовою стала зустріч Зеленського з Трампом, де український президент показав наслідки російських обстрілів, зокрема фото зруйнованого Успенського собору. Це, безумовно, справило значний вплив на емоційну позицію американського лідера, спонукавши його висловитися за необхідність укладення мирної угоди.
Важливі Посилання та Додаткова Інформація:
Дисклеймер: Ця стаття базується на інформації, наданій виданням Politico, та інших відкритих джерелах. Автор не несе відповідальності за точність або повноту інформації, що походить з інших ресурсів.
