Понад чотири роки повномасштабної війни, розпочатої Росією в Україні, не минули безслідно. Натомість, вони спричинили глибоку невизначеність та зростаюче невдоволення в російських елітах, а також глибоку втому від війни в суспільстві. Ці тенденції стають дедалі небезпечнішими для Кремля.
Втома від війни: Від адаптації до межі терпіння
За словами Тетяни Станової, керівниці аналітичної фірми Reality of Russian Politics, російське суспільство пережило період адаптації до нової реальності. Перші чотири роки війни характеризувалися пристосуванням до незручностей, які, втім, залишалися терпимими. Однак, 2026 рік виглядає інакше.
«Росіяни загалом готові делегувати відповідальність за війну Путіну, незалежно від того, чи означає це мир, чи продовження війни. Хоча підтримка війни неухильно знижується», – наголошує Станова.
Значний вплив на повсякденне життя мали блокування Telegram, який слугує важливим інструментом для зв’язку та бізнесу, а також масштабні обмеження доступу до інтернету. Все це призводить до того, що, як зазначає експертка, «чимало росіян відчувають, що досягають межі можливостей адаптуватися» до нових реалій.
Невдоволення росте: Тривога перевищує спокій
Наслідком цього стало зростання невдоволення в Російській Федерації, а рівень тривоги серед населення перевищив рівень спокою.
«Ми перебуваємо в ситуації, коли розуміння того, що війна має припинитися, стало дуже чітким. Однак питання про те, як її слід припинити, суперечливе», – пояснює Станова.
Більша частина суспільства прагне врегулювання конфлікту, тоді як менша наполягає на продовженні військових дій. Головне питання, що висить у повітрі: що буде далі і якою ціною? Стає дедалі незручніше терпіти війну без жодного наближення до її завершення.
Розкол в елітах: Між «гідною угодою» та тиском
Попри внутрішній тиск – зростання бюджетного дефіциту, невдоволення громадськості, втому від війни та економічний спад – Путіну потрібна «гідна угода». Це означає угода, яка не передбачає радикальних поступок, але, водночас, може вимагати значних жертв від України.
«Зараз будь-яке завершення війни, за умови, що це не буде військовою поразкою, вітала б значна частина суспільства та еліт», – стверджує експертка. Втім, вона додає, що для Путіна ключовим є поняття «позитивної угоди», яка, ймовірно, передбачатиме значні поступки з боку України.
Парадокс Путіна: Відсторонення від реальності
Кремль, контролюючи ЗМІ та придушуючи опозицію, здається, зберігає контроль над наративами. Проте, Станова зазначає, що зміни в суспільних настроях носять радше психологічний, ніж практичний характер.
«Все, що залишається політично „живим“, існує поза процесом ухвалення рішень. Ті, хто всередині нього, є виконавцями, інтерпретаторами та підлабузниками», – констатує вона.
Еліта стає все більш атомізованою, з великим страхом перед наглядом та переслідуванням. Парадокс Путіна полягає в тому, що, створивши високо персоналізований режим, він дедалі більше уникає рутинних обов’язків, залишаючи їх підлеглим.
«Результатом є система, яка стає більш неузгодженою та незбалансованою. Незрозуміло, де може виникнути наступна точка провалу», – підсумовує Станова.
Багато хто визнає це відсторонення та відчуває поступову «депутінізацію» системи.
Режим на порозі невизначеності
Зростаюче невдоволення, розкол в елітах та відсторонення Путіна від реальності свідчать про те, що російський режим стоїть на порозі глибокої кризи. В умовах, коли суспільство втомилося від війни, а еліти розколоті, Кремль ризикує втратити контроль над ситуацією. Майбутнє Росії, її політики та її ролі у світі стає все більш невизначеним.
«Путін піде в могилу переконаним, що він мусить забезпечити реальну угоду», – вважає Станова. Але якою буде ця угода, і чи зможе вона задовольнити внутрішні та зовнішні вимоги, залишається головним питанням.
Слідкуйте за новинами, щоб бути в курсі найважливіших подій, що формують майбутнє Росії та світу.
