Зустріч президента України Володимира Зеленського з колишнім президентом США Дональдом Трампом, що відбулася цього тижня, привернула увагу західної преси, адже вона може свідчити про зміну підходу американської адміністрації до України. Ключовим залишається питання: чи стане Трамп тиснути на президента Росії Володимира Путіна.
Переговори Зеленського та Трампа
Білий дім назвав переговори Дональда Трампа та Володимира Зеленського 28 липня “позитивними та продуктивними”. Сам український президент охарактеризував зустріч як “хорошу”, під час якої обговорювалися ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів для систем Patriot та активізація дипломатичного процесу. Ймовірно, за участі Росії, з метою спонукати Путіна до реальних переговорів про завершення війни.
Надання Україні ліцензій на виробництво ракет до систем ППО Patriot стало відомо після зустрічі Зеленського з Трампом на саміті НАТО в Анкарі на початку липня. Проте, за інформацією журналіста Die Welt Крістофа Ваннера, компанія Boeing, яка відповідає за виробництво головки самонаведення ракети, не готова передавати ліцензію на їхнє виробництво третім країнам. Адміністрація Трампа та компанія-виробник Lockheed Martin наразі утримуються від коментарів.
Раніше Польща запропонувала США створити спільне з Україною виробництво “петріотів” на польській території. Масована повітряна атака Росії у ніч на 30 липня підкреслила гостру потребу в антибалістичних системах не лише для України. Падіння російської ракети Х-101 неподалік польського Любліна, хоч і не розглядається як цілеспрямована атака на Польщу, викликає занепокоєння щодо можливих повторень.
Зеленський просить про екстрену допомогу
Під час зустрічі з Дональдом Трампом Володимир Зеленський попросив про екстрений зимовий пакет із 300 систем “Patriot”. Мета — захист українських електростанцій від російських балістичних ракет, що може запобігти гуманітарній кризі та залишити мільйони людей без опалення. В інтерв’ю Axios президент наголосив на критичній важливості цього для збереження життя.
Трамп пообіцяв спробувати допомогти, але попередив про складнощі через війну на Близькому Сході, де “петріоти” також вкрай необхідні американським військовим та їхнім союзникам. В умовах обмеженого виробництва ракет, Україна, ймовірно, зіткнеться з гострим дефіцитом антибалістики взимку.
Цей російський терор знову доводить: захист від російської ракетної загрози є найважливішим завданням для збереження життів наших людей. І це завдання, яке не може бути тільки українське, тільки однієї країни. Всі партнери знають, як і чим можуть допомогти.
— Володимир Зеленський
Законопроєкт про “пекельні санкції”
Саме під час візиту українського президента до США Сенат процедурним голосуванням відкрив шлях до розгляду законопроєкту про “пекельні санкції” проти Росії та її союзників. Це сталося після зустрічі понад 60 сенаторів із Зеленським.
Законопроєкт, розроблений покійним сенатором-республіканцем Ліндсі Гремом та іншими сенаторами від обох партій, передбачає надання президенту США повноважень запроваджувати тарифи та санкції проти країн, які купують російські енергоносії. Оновлена редакція, погоджена з адміністрацією Трампа, може включати 100% експортні мита на російську нафту.
Найбільшими покупцями російської нафти є Китай, Індія, Туреччина, Угорщина та Словаччина. За перше півріччя 2026 року вони імпортували російської нафти на близько 52 мільярди доларів. Ці кошти дозволяють Росії фінансувати війну понад 4 місяці, або могли б забезпечити Україну більш ніж 10 тисячами ракет-перехоплювачів до Patriot.
Покупцями російського газу є Китай, Японія, Франція, Бельгія та Іспанія. За перші шість місяців 2026 року вони імпортували газу з Росії на 18 мільярдів доларів, що еквівалентно вартості близько 3600 ракет-перехоплювачів до Patriot.
Ухвалення законопроєкту стане прецедентом масштабного застосування Конгресом імпортних мит як санкційного інструменту. Однак, минулорічна спроба Трампа розв’язати торговельні війни не принесла успіху, особливо з Китаєм. Адміністрація Трампа вважає, що законопроєкт надасть йому ефективний важіль впливу на переговорах з Путіним.
100 днів до вирішення долі війни?
Під час відвідин місця падіння російської ракети Х-101 у Польщі, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що “наступні 100 днів можуть вирішити долю цієї війни, і шанси на це — 50 на 50”.
Багато європейських та українських політиків розглядають проміжні вибори до Конгресу США, що відбудуться на початку листопада, як можливість для початку реальних переговорів з Росією. На цих виборах буде переобрано третину Сенату та всю Палату представників.
Трамп може бути зацікавлений у відновленні своєї ролі посередника та медіатора між Україною та Росією. Українські далекобійні санкції також можуть стимулювати Кремль до початку переговорів.
За даними Financial Times, після візиту Зеленського до Вашингтона, спецпосланці президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер вперше погодилися приїхати до Києва в рамках зусиль щодо припинення війни. Це може статися в другій половині серпня.
Однак, видання, посилаючись на джерела в Москві, зазначає, що через прагнення Путіна до максималістських цілей, Росія, ймовірно, не братиме участі у змістовних переговорах щонайменше до лютого наступного року.
Трамп і Україна: нові погляди
The Wall Street Journal повідомляє, що Трамп останнім часом захоплюється українським виробництвом БПЛА та здатністю Києва захищатися від ворожих дронів, з якими також стикаються США у війні з Іраном.
Один з високопосадовців американської адміністрації зазначив, що Трамп “любить переможців”. Експерти припускають, що Трамп все більше розчаровується у Путіні, про що свідчить відсутність телефонної розмови між президентами США та Росії, яка мала відбутися на початку липня.
Скажу вам чесно: не було такої війни, яка б йому не подобалася.
— Дональд Трамп (про Ліндсі Грема)
Соціологічні опитування в США показують, що для американських виборців внутрішні питання, такі як інфляція та ціни на житло, мають вищий пріоритет, ніж зовнішня політика. Війна США проти Ірану також має більший вплив на електоральні настрої, ніж війна Росії проти України.
