Наприкінці своєї каденції президент США Дональд Трамп може радикально змінити глобальний баланс сил. Ідея проведення тристороннього саміту за участю Володимира Путіна та Сі Цзіньпіна викликає серйозні побоювання щодо можливого нового поділу світу на сфери впливу. Коли президентський термін добігає кінця, а опозиція здобуває контроль над Конгресом, Білий дім часто втрачає значні важелі впливу на внутрішню політику. Законодавчі ініціативи призупиняються, рейтинги знижуються, а власна партія починає активно шукати наступника. У такі моменти єдиним майданчиком, де глава держави все ще може діяти самостійно і спробувати залишити свій слід в історії, залишається міжнародна арена.
Згасання президентства Трампа несе у собі певні ризики, адже існує висока ймовірність, що він може сприяти поділу світу між трьома ключовими державами. Попередники Дональда Трампа також прагнули реалізувати свої амбіції, кожен по-своєму. Наприклад, Джордж Буш-старший наприкінці 1992 року направив значний військовий контингент до Сомалі для боротьби з голодом. Білл Клінтон до останніх днів своєї каденції відчайдушно намагався досягти миру між Ізраїлем та Палестиною. Барак Обама, у свою чергу, відновив дипломатичні зв’язки з Кубою та домігся укладення ядерної угоди з Іраном. Сьогодні Дональд Трамп опинився у подібній часовій зоні, де ще має шанси зробити щось визначне.
Ймовірна втрата контролю над Палатою представників, а можливо, й над Сенатом, може повністю зруйнувати його плани. Натомість це відкриває двері для нових розслідувань та потенційного імпічменту президента США. Однак на світовій арені його фінальний акт може виявитися далеко не миротворчим, а призвести до справжньої геополітичної катастрофи.
Перші два роки його другого терміну були катастрофічними; останні два можуть бути ще гіршими.
— The Guardian
Водночас, Вашингтон вже готує ґрунт для загострення ситуації на Близькому Сході. Зокрема, Сполучені Штати проводять спільні військові навчання з Ізраїлем та готують евакуацію своїх дипломатів з регіону, перед потенційним відновленням атак на Іран. Паралельно наростає занепокоєння щодо фактичної зради інтересів України. Трамп публічно висловлює думку, що Росія «поводиться нормально» щодо України, а його помічник Віткофф відпускає компліменти Путіну щодо його «гуманності».
Ідея тристороннього саміту та її наслідки
Володимир Путін висунув ідею проведення в Китаї тристороннього саміту за участю себе, Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна. Оскільки Трамп не відмовився від цієї пропозиції, на цьому тлі почала виринати тінь нового світового порядку.
Саміт Путіна, Трампа та Сі Цзіньпіна у Китаї, якщо він відбудеться, може стати небезпечним прецедентом — спробою трьох лідерів поділити світ на власні сфери впливу. Це може призвести до катастрофічних наслідків. Якщо Сполучені Штати відмовляться від захисту своїх союзників, це поставить під загрозу безпеку Європи, України, Тайваню, Південної Кореї, Японії, а також Австралії.
Таке потенційне зрушення у політиці Вашингтона вже можна побачити у новій Стратегії національної безпеки США. У цьому документі жорстко критикуються давні європейські та азійські союзники, яких звинувачують у втягуванні США у конфлікти. Водночас, до автократій у документі виявлено вкрай м’яке ставлення: про загрозу Китаю для Тайваню взагалі не згадується, а сам Пекін навіть хвалять за його багатство, силу та ефективне використання ресурсів. У розділі, присвяченому Україні, немає жодного слова про провину Росії чи її поразку — натомість ідеться виключно про те, як Європі та РФ налагодити взаємини.
Головна позиція США, сформульована у цьому документі, звучить чітко: справи інших країн цікавлять Америку лише тоді, коли вони безпосередньо загрожують її власним інтересам. Такий розвиток подій стане величезною перемогою для Володимира Путіна, який роками намагався витіснити Сполучені Штати зі Східної Європи. Китай також виграє, адже послаблення Америки дасть йому повну свободу дій в Азії.
Йдеться не лише про перерозподіл кордонів. Усі три сторони зацікавлені у контролі над ключовими ланцюгами постачання, технологічними платформами, ресурсами та новим витком космічної гонки. Якщо десятиліття тому під багатополярним світом розуміли баланс сил між США, Китаєм та Європейським Союзом, то зараз Брюссель у цьому трикутнику силоміць намагаються замінити на Москву.
Історичні паралелі та статус-кво
Історія свідчить, що американським президентам рідко вдається досягти значних дипломатичних тріумфів наприкінці терміну. Переговори Білла Клінтона у Кемп-Девіді зазнали краху через відсутність компромісу між Ехудом Бараком та Ясіром Арафатом. Втручання Джорджа Буша-старшого у Сомалі завершилося трагічною загибеллю 18 американських військових та сотень місцевих жителів. Прориви Барака Обами щодо Куби та Ірану були безжально перекреслені першим же рішенням Дональда Трампа.
Навіть у самих Сполучених Штатах ідея саміту в Китаї викликає обурення серед консерваторів. Дональд Трамп, безумовно, може отримати бажане фото, але якщо ці переговори відбудуться, він прибуде до Шеньчженя у найслабшому статусі за всю свою кар’єру — 80-річний політик, позбавлений реального впливу на внутрішній політичній арені. На противагу йому сидітимуть двоє 70-річних авторитарних правителів, які переконані, що від довічного панування у своїх державах їх відділяє лише смерть.
Такий саміт остаточно виведе Володимира Путіна з міжнародної ізоляції, закріпить за Сі Цзіньпіном статус світового лідера та стане символічною точкою остаточного демонтажу міжнародного права.
Нагадаємо, раніше президент США Дональд Трамп заявляв про плани Вашингтона вести бізнес як з Україною, так і з Росією після завершення російсько-української війни. Про це повідомили Clash Report. Коментуючи запитання журналістів щодо перспектив американсько-російського економічного співробітництва, зокрема можливих спільних проєктів на Алясці, Трамп зазначив: Я думаю, що після війни ми будемо вести бізнес як з Україною, так і з Росією
.
