Напруженість зростає: США готуються до можливої військової кампанії проти Ірану
Адміністрація президента Сполучених Штатів Дональда Трампа готується до можливого тривалого обміну ударами з Іраном, що може тривати від кількох днів до кількох тижнів. Основною причиною ескалації є ситуація навколо стратегічно важливої Ормузької протоки. Американські посадовці, на яких посилається видання Axios, зазначають, що тривалість та інтенсивність потенційної військової кампанії залежатимуть виключно від подальших дій Тегерана.
Причини загострення: невдоволення Тегерана та відповідь США
За словами американських чиновників, нинішнє загострення відносин між країнами спричинене невдоволенням певної частини іранського керівництва. Вони вважають, що меморандум про взаєморозуміння, укладений зі Сполученими Штатами, не приніс Тегерану очікуваних переваг. Зокрема, заморожені іранські активи залишилися недоступними, оскільки країна не виконала частину своїх зобов’язань за угодою щодо ядерної програми.
Частина іранського керівництва була незадоволена всім цим. Вони почали стріляти, і ми вирішили, що настав час дати їм відсіч. Це процес. У нас є терпіння. Якщо ми відчуваємо, що не отримуємо бажану угоду, ми не будемо її укладати.
— цитує Axios одного з американських чиновників.
Завершення домовленостей та відповідні заходи США
Президент США Дональд Трамп офіційно заявив про завершення дії меморандуму про взаєморозуміння з Іраном, укладеного для припинення війни. Відповідаючи на запитання журналістів щодо статусу перемир’я та домовленостей, Трамп зазначив: “Як на мене, все скінчено. Я більше не хочу мати з ними справу”.
Американські удари були представлені як відповідь на атаки Ірану на торговельні судна. Сполучені Штати розпочали новий раунд військових ударів проти Ірану, а також скасували ключові винятки із санкцій, що стосувалися продажу іранської нафти. Це рішення було обґрунтоване звинуваченнями Тегерана у нападах на комерційні судна в Ормузькій протоці, що поставило під загрозу крихке перемир’я.
Економічні наслідки: вплив на світовий ринок нафти
Конфлікт між Сполученими Штатами та Іраном мав значний вплив на світовий ринок нафти. Через військові дії світ втратив близько 13% поставок нафти, що призвело до зростання цін з 60 до 100 доларів за барель. Хоча похмурі прогнози щодо стрибка цін до 200 доларів не справдилися, ситуація залишалася напруженою.
Закриття Ормузької протоки змусило найбільших виробників нафти в Перській затоці скоротити видобуток майже на 45%, згідно з даними Міжнародного енергетичного агентства (IEA). До конфлікту, світове споживання нафти становило трохи більше 100 мільйонів барелів на день. Так, Саудівська Аравія видобувала понад 10 мільйонів барелів, Ірак, Кувейт та ОАЕ разом постачали приблизно стільки ж, а Іран продавав 3,5 мільйона барелів. У травні, через блокування протоки, на світовий ринок із регіону Перської затоки надходило менш ніж 14 мільйонів барелів, значна частина яких транспортувалася нафтопроводами в обхід заблокованої Ормузької протоки.
Запобігти масштабній нафтовій кризі вдалося завдяки не лише скороченню видобутку, але й значному розпродажу стратегічних резервів нафти.
