Незважаючи на рішення Вашингтона щодо постачання російського дизельного пального на світові ринки, Україна демонструє чіткий намір продовжувати завдавати ударів по нафтовій інфраструктурі Російської Федерації. Ця стратегія розглядається як один із найефективніших інструментів економічного тиску на Кремль.
Атаки на ключові об’єкти
Останніми тижнями було зафіксовано низку успішних атак на російські нафтопереробні заводи та нафтову інфраструктуру. Зокрема, повідомлялося про масштабні пожежі на нафтоналивному терміналі поблизу Ростова-на-Дону, пов’язаному з Новошахтинським нафтопереробним заводом. Згодом надійшли відомості про ураження великого нафтового об’єкта поблизу Просвєта у Самарській області.
Новошахтинський нафтопереробний завод є важливим постачальником нафтопродуктів, включаючи дизельне пальне, для потреб російської армії. Українські далекобійні безпілотники активно використовують для атак на такі об’єкти з метою скорочення нафтових доходів Росії та послаблення її фінансових можливостей для ведення війни.
Реакція та наміри України
Рішення президента США Дональда Трампа дозволити імпорт російського дизельного пального викликало питання щодо можливої зміни позиції України. Однак, заяви української сторони підтверджують рішучість продовжувати кампанію ударів.
Ми спалимо їхні НПЗ.
— заявив високопоставлений український посадовець у коментарі Financial Times, підтверджуючи намір Києва продовжувати завдавати ударів далекобійними дронами по російських енергетичних об’єктах.
Критика з боку експертів
Рішення американської адміністрації викликало критику з боку експертів, які вважають, що воно може послабити ефект від українських атак на російську нафтову галузь.
Білл Браудер, колишній керівник найбільшого фонду іноземних інвестицій у Росії та активіст антикремлівської кампанії, наголосив:
Саме тоді, коли Україна змінювала перебіг війни, завдаючи Путіну реальних економічних збитків шляхом ударів по його НПЗ, втручається Трамп і погоджується купувати російський дизель.
— заявив Браудер. Він також висловив побоювання, що ця угода може надати Вашингтону додатковий аргумент для тиску на Київ, якщо українські військові продовжать атакувати російські нафтопереробні заводи. Браудер попередив про можливість подальшого послаблення санкцій проти Росії та відкриття можливостей для бізнесових домовленостей.
Побоювання української влади
Українська влада висловлює занепокоєння, що додаткові доходи від експорту пального допоможуть Кремлю фінансувати виробництво озброєння та продовжувати війну. Президент України Володимир Зеленський зазначив, що Росія спрямовуватиме отримані кошти на посилення свого військового потенціалу.
Зеленський підкреслив:
Кожен додатковий мільярд доларів, який вони зможуть заробити на експорті, буде витрачений ні на що інше, як на пошук та імпорт критичних компонентів та обладнання для виробництва зброї, модернізацію „Шахедів“, виготовлення ракет та набір ще більшої кількості найманців для боїв на фронті.
На його думку, Москва буде готова завершити війну лише тоді, коли відчує скорочення своїх можливостей для ведення бойових дій.
Вибір Росії — це війна. І вони будуть готові закінчити її лише тоді, коли відчують, що їхня спроможність затягувати війну зменшується.
— заявив український президент.
Сумніви щодо російських поставок
Водночас аналітики ставлять під сумнів здатність Росії виконати обіцяні обсяги постачання пального. Раніше Москва вже обмежувала експорт дизелю через проблеми з внутрішнім забезпеченням, частково спричинені українськими ударами по нафтопереробних підприємствах.
Едвард Фішман, старший науковий співробітник Ради з міжнародних відносин, пояснив:
Причина, з якої Росія запровадила заборону на експорт, полягала в тому, що українські удари знизили обсяги нафтопереробки, що змусило нормувати пальне для внутрішнього споживання.
— зазначив Фішман. Він також припустив, що заяви Кремля про масштабні постачання можуть бути спробою посилити розбіжності між США та їхніми європейськими союзниками.
Вплив ударів на економіку РФ
Колишній спеціальний посланець США з питань України Кіт Келлог раніше висловлював думку, що українські удари по нафтопереробних заводах Росії створюють потужний тиск на Кремль. Він переконаний, що Київ має продовжувати такі атаки по території держави-агресора.
Келлог розглядає удари по нафтовій інфраструктурі Росії не лише як спосіб завдати економічних збитків агресору, але й як інструмент військового тиску на Кремль.
