Нова загроза з неба: Росія нарощує використання реактивних безпілотників
Останнім часом українська протиповітряна оборона стикається зі зростаючою проблемою: російські війська дедалі активніше застосовують проти України реактивні безпілотники. Ці апарати, через свою високу швидкість, створюють значні додаткові труднощі для ефективного перехоплення. Начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в ексклюзивному коментарі для DW розповів про цю тенденцію та шляхи протидії.
Зростання частки реактивних дронів у російських атаках
За словами Юрія Ігната, перші ознаки збільшення кількості російських реактивних безпілотників були помічені ще на початку 2026 року. Однак, ця тенденція набула особливої виразності у липні. У цей місяць Росія використала проти України у п’ять разів більше реактивних дронів, ніж попереднього місяця. Варто зазначити, що це показник без урахування дронів типу «Бандероль», кількість яких також зросла.
Наразі частка реактивних безпілотників у звичайних російських атаках може становити від третини до половини всіх застосованих апаратів. У деякі ночі їхня кількість сягала навіть двох третин від загальної кількості.
Зараз у звичайних атаках застосовується від третини до половини реактивних. Бувають ночі, коли дві третини реактивних і третина звичайних. Тенденція йде до того, що реактивних стає більше.
— Юрій Ігнат
Чому реактивні дрони є складними цілями для ППО
Основною проблемою для української протиповітряної оборони є висока швидкість та значна висота польоту цих безпілотників. Це створює серйозні виклики як для дронів-перехоплювачів, так і для мобільних вогневих груп.
Юрій Ігнат пояснив:
Перехоплювач розганяється приблизно до 300 кілометрів на годину, тоді як ціль іде на 400 і більше — наздогнати її фізично неможливо. Мобільні вогневі групи на такій швидкості не влучать, а висота польоту близько 5 км виводить апарати за межі досяжності ПЗРК, чия межа приблизно 4,5 км.
— Юрій Ігнат
Через ці фактори, для знищення таких швидкісних цілей українські військові наразі змушені використовувати більш дорогі засоби ураження.
Тож збивати доводиться поки що дорогими засобами — зенітними ракетами малого й середнього радіуса або авіацією.
— Юрій Ігнат
Рішення та інновації: дрони-перехоплювачі нового покоління
Українські виробники вже працюють над розробкою інноваційних рішень. Одним із таких перспективних напрямків є створення реактивних дронів-перехоплювачів. Ці апарати, оснащені реактивними двигунами, мають дозволити значно ефективніше протидіяти швидкісним російським безпілотникам.
Обмеження наявних засобів ППО
Юрій Ігнат також зазначив, що українські винищувачі F-16 і Mirage можуть застосовувати проти реактивних безпілотників авіаційні гармати, а не лише ракети. Однак, таке використання літаків створює додаткове навантаження на їхній ресурс.
Крім того, німецькі зенітні самохідні установки Gepard здатні боротися з реактивними дронами, але їхній радіус дії залишається обмеженим. Gepard може прикривати територію приблизно в радіусі п’яти кілометрів і працювати по цілях на висоті близько 4,5 кілометра.
Що таке п’ять кілометрів на карті України? Це краплинка. Скільки треба таких систем? Тому наша ППО має об’єктове прикриття, тобто прикривають об’єкти, напрямки, міста.
— Юрій Ігнат
Це підкреслює необхідність пошуку нових, більш масштабних рішень для захисту українського неба.
Тактика Росії та її вплив
Зазначається, що Росія застосовує реактивні дрони не лише для завдання ударів, а й для психологічного тиску, подібно до тактики часів Другої світової війни. Запуск невеликими групами створює безперервні повітряні тривоги, що виснажує населення. Раніше повідомлялося про зміну тактики окупантів, які почали запускати поодинокі реактивні безпілотники хвилями, аби тримати місто у напрузі та виснажувати сили ППО.
Ці дії можуть бути пов’язані з наростанням гібридних загроз з боку Росії щодо країн НАТО, що, ймовірно, стало відповіддю на атаки українських безпілотників по великих російських нафтопереробних заводах.
